Справа №: 1-28/11

ВИРОК                            

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           м. Ковель Волинської обл.                                                                             01 березня 2011 р.    

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,

за участю:    секретаря Щесюк Н.Й.,

                    прокурора Борки А.Ю.,   

                    захисника підсудного ОСОБА_1 –адвоката ОСОБА_2,

                    потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у  с. Дубовій Ковельського р-ну Волинської обл., мешканки АДРЕСА_1, не працюючої, з освітою середньою, громадянки України, розлученої, раніше не притягалась до кримінальної відповідальності,

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця  і  жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з освітою незакінченою вищою, неодруженого, не працюючого, раніше не притягався до кримінальної відповідальності,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у квітні 2010 р. близько 13 год., за попередньою змовою між собою групою осіб, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, переслідуючи намір на таємне викрадення чужого майна, з використанням малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, для спостереження з метою забезпечення таємності своїх дій, через горище проникли до помешкання потерпілої ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрали 1 060 доларів США, що, згідно з курсом Національного Банку України, становить 8 189 грн. 35 коп., та 7 000 грн., чим спричинили останній матеріальні збитки на загальну суму 15 189 грн. 35 коп.

Крім цього, підсудний ОСОБА_1 у травні 2010 р. близько 11 год., повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння та переслідуючи намір на таємне викрадення чужого майна, через горище проник до помешкання потерпілої ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав 4 000 грн., чим спричинив останній матеріальні збитки на вказану суму.

Будучи допитаним в судовому засіданні , підсудна ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнала повністю, суду показала, що дійсно, приблизно, у квітні 2010 р. вона з підсудним вчинила крадіжку грошей потерпілої, причому про те, де лежали гроші, що були викрадені за другим разом підсудним, було відомо лише йому та потерпілій. З підсудним вона підтримує стосунки на протязі 2-х років. У квітні 2010 р. він приходив до неї двічі на тиждень, вони разом відпочивали, вживали спиртне, він неодноразово залишався у неї ночувати. 10.04.10 р., коли підсудний прийшов до неї додому, виявилось, що для придбання спиртного грошей ні у нього, ні у неї не було. Коли підсудний побачив, що потерпіла з чоловіком на мотоциклі поїхали з двору, то спитав її, куди та чи надовго вони поїхали. Дізнавшись від неї, що потерпіла поїхала з чоловіком в інше село та її вдома не буде довгий час, підсудний завів мову про те, що у потерпілої, яка є її тіткою, є багато грошей. Вона сказала, що у потерпілої гроші є. Після цього вони спільно вирішили та домовились викрасти гроші у потерпілої. Де лежать гроші у частині будинку потерпілої, їй було відомо. Вживши перед цим біля 200 г спиртного, о 13 год. дня вони попросили її малолітнього сина ОСОБА_6 початувати та подивитись, чи ніхто не йде, повідомити їх, якщо хтось буде йти, та вдвох полізли по драбині на горище будинку. Перед цим підсудний одягнув на руки господарські гумові пальчатки, що були у її господарстві. За допомогою драбини через горище, відкривши люк, що він у помешкання потерпілої, вони проникли до помешкання потерпілої, де шукали гроші. А всього пробули там біля 15 хв. Вона особисто взяла гроші у шафі, тобто, там, де знала. Ці гроші лежали у гаманці, у крупних купюрах по 100 грн.. Підсудний особисто знайшов долари у іншому місці кімнати –у тумбочці біля вікна, про що повідомив їй та це вона бачила особисто. Повернулись з викраденими грошима до неї додому, вони вирішили за них відсвяткувати. Більше вона грошей у потерпілої не викрадала. Коли у травні 2010 р. підсудний, знаходячись у неї вдома, запропонував вчинити крадіжку грошей у потерпілої повторно, вона його відмовляла, посилаючись на те, що потерпіла і так їх підозрює, сварить її. Однак, він, не послухавши її, сам проник у ту частину будинку, де живе потерпіла, таким же шляхом. Повернувся підсудний через 15-20 хв. із грошима. Після викрадення грошей потерпілої вона дійсно у сільському магазині, придбаваючи продукти, іграшки тощо, всього витратила біля 1 000 грн., неодноразово з підсудним та його друзями відпочивали у барах. Всі викрадені у потерпілої гроші були у підсудного. Він їй їх давав по 100 –200 грн., пояснюючи, що так на нього не підозра, а вона інколи має та використовує гроші, що отримує на дітей. Підсудний також давав гроші її дітям, з метою, щоб вони певний час не заважали їм бути разом наодинці. Неодноразово вона з підсудним викликали таксі і іздили відпочивати у компанії друзів підсудного у бари м. Ковеля. За таксі розраховувався підсудний. Підсудний пропускав навчання у вузі, ховаючись від свого батька у неї, де і залишався. Коли потерпіла після виявлення пропажі грошей у неї вдома застала підсудного, який був у стані алкогольного сп»яніння, то вголос звинуватила у крадіжці її та підсудного. Останні це заперечив. З викрадених грошей близько 600 - 800 доларів США у барі «Магістраль»у м. Ковелі підсудний позичив своєму другові на ім»я ОСОБА_7. 1 000 грн. Вони дали свідкові ОСОБА_7, для щоб не пропити їх відразу. Через деякий час останній повернув їй 200 грн., так як їй не було за що придбавати спиртне. Деякий час своєї винуватості вона не визнавала, так як про це їй казав підсудний, погрожуючи їй, наносив їй побої, погрожував розправою над її дітьми, та змушуючи її нікому не розповідати про вчинення крадіжок. Про обставини вчинення крадіжки вперше повідомила дільничному інспектору у відділі міліції після побиття її підсудним. Про вчинене спільно з підсудним та вчинене ним без її участі повідомила правоохоронним органам тому, що потерпіла їх підозрювала, сварилась, а також тому, що вона не бажає нести відповідальність за крадіжку, вчинену спільно, одноосібно. Зазначає, що підстав для оговорення підсудного, не має. Вона та її мати частково відшкодувати потерпілій завдану шкоду. У скоєному щиро розкаюється, прохає суворо не карати.  

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не визнав, суду показав, що дійсно, у квітні 2010 р. він на прохання підсудної прийшов до неї додому, де разом вживали спиртне. На її пропозицію,  заночував у неї. Коли приїхала мати підсудної, то стала сваритись. Крім того, на наступний ранок приходила потерпіла та сварилась за гроші. А тому він пішов. Згодом, коли він був у с. Нових Кошарах Ковельського р-ну, до нього зателефонував дільничний інспектор міліції ОСОБА_8 з приводу пропажі грошей, повідомив, що підсудна вже дає показання, на що він відповів ДІМ, що грошей він не викрадав. ДІМ також приїжджав до нього додому. На вулиці села ДІМ забрав його та відвіз у відділення міліції, де він дав визнавальні показання, так як слідча наодинці у її кабінеті сказала йому, що він «сяде»сьогодні  на 4-5 років. Вона пропонувала підписати визнавальні показання для того, щоб «відбутись»умовним покаранням, погрожувала, що він сприйняв реально. Дані тоді показання він не читав, з викладеним у протоколі його допиту - погодився. При цьому показання давав, видумуючи, такі, що прийшли на думку. Пояснити того, чому ці його видумані показання у деталях співпадають із показаннями підсудної, обставинами викрадення грошей, встановленими у справи, пояснити не може. Погоджувався з тим, що пропонувала вкласти слідча. Після першого його допиту у справу вступив захисник і він кардинально змінив показання. Пояснити, чому у присутності захисника він відмовився від давання показань, не зазначив про причини, чому раніше давав визнавальні показання та чому змінив свої показання, про обстановку та обставин його допиту у відсутності захисника, пояснити не може. Зазначає, що у потерпілої вдома ніколи не був. У підсудної він ночував лише 1 раз у кімнаті, разом  з її дітьми. Підсудна сама телефонувала до нього, запрошувала до себе, пропонувала випити, похмелитись. Стосунки з підсудною в період за квітень, травень 2010 р. характеризує як товариські та, не заперечує того, що вони були і інтимних стосунках. Він не цікавився у підсудної під час відпочинку у її будинку, куди поїхала її тітка –потерпіла у справі. Діти підсудної дають щодо нього неправдиві показання. Не заперечує того, що коли його розшукувала свідок ОСОБА_9, яку він називає своєю дівчиною, він знаходився на стадіоні, після виникнення стосунків з даним свідком, продовжував підтримувати стосунки з підсудною. Не заперечує того, що дійсно наносив тілесні ушкодження підсудній тому, що вона у гаражі кидала у нього сторонніми речами. Грошей дітям підсудної ніколи не давав, так як вони не є його дітьми. Доларів нікому не позичав. Потерпілій не обіцяв повернути гроші до Нового року. Хоча неодноразово відпочивав разом із своїми друзями, іншими знайомими з підсудною, у т.ч. у барах, але не з»ясовував у підсудної, звідки у неї значні кошти. Вважає, що підсудна оговорює його через те, що у нього стосунки з іншою дівчиною.                          

Крім повного визнання підсудною ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину, та хоча підсудний ОСОБА_1 повністю заперечує свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, винуватість обох підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю доводиться показаннями потерпілої, свідків, у т.ч. малолітніх, письмовими доказами у справі.

Так, потерпіла в судовому засіданні показала, що з підсудною мешкає у одному будинку, але у різних його частинах. На протязі близько 2 р. підсудний приходить до підсудної додому, де вони разом пиячили, проводили час наодинці, відсилаючи дітей підсудної з будинку. Коли вона вперше у квітні 2010 р. виявила пропажу грошей, то повідомила це матір підсудної. У частині будинку останньої в той час були присутніми підсудні. Підсудний, який знаходився у будинку та був у нетверезому стані, на її звинувачення у крадіжці грошей ніяких заперечень не висловив. Її підозри впали саме на підсудних, які на протязі тижня після пропажі її грошей, постійно пиячили, а у дітей підсудної вона бачила дорогі та різноманітні іграшки, яких у них раніше не було. До цього вона позичала підсудній гроші, коли остання приходила у її частину будинку. Гроші вона зберігала у тумбочці біля ліжка у кімнаті, також –у гаманці у шухляді, у шафі, як у гривнях, так і у доларах, що зберігались окремо. У її помешкання можна проникнути через горище та люк, кладову. Син підсудної повідомив, що гроші викрали підсудні. Про викрадення грошей перший раз вона усно повідомляла ДІМ ОСОБА_8, надіялась, що гроші повернуть. А коли у травні 2010 р. пропали гроші вдруге, вона вирішила офіційна звернутись у міліцію. Підсудну знає як особу, що веде аморальний спосіб життя, не працює. Підсудного вважає невихованим. Про те, що підсудна вчинила крадіжку грошей спільно з підсудним, підсудна зазналась згодом. Батько підсудного приходив у їх двір та пропонував матері підсудної спільно відшкодувати завдані їй збитки, однак, збитки не відшкодовував. Цивільний позов підтримує з врахуванням заяв від 20.01.11 р. про зменшення розміру позовних вимог, та від 03.02.11 р. про відмову від позовних вимог стосовно підсудної та цивільного відповідача, повністю. Оскільки підсудна всього повернула їй всього 7 000 грн., визнала свою винуватість та має двох малолітніх дітей, то вона не настоює на позбавленні її волі. Щодо підсудного, зазначає що просить визначити йому покарання, пов»язане з побавленням волі. Матеріальну шкоду просить стягнути лише з підсудного, а моральну –з обох підсудних.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він є співмешканцем потерпілої. З їх помешкання двічі: у квітні та у період з 07 та 14 травня 2010 р.  пропадали гроші. Перший раз пропало 1 060 доларів, про що йому повідомила потерпіла, а повторно було викрадено 4 000 грн., що були ним загорнуті у газету. Пропажу 4 000 грн. він виявив особисто, так як побачив, що знову через горище та люк мало місце проникнення у його помешкання. Долари збереглись у тумбочці під носками у кімнаті, а гривні –у гаманці у тумбочці шафи. Грошей у гривнях було всього біля 10 000, та після першої крадіжки їх залишилось біля 3 000. У їх помешкання можна легко потрапити через горище, люк, кладову. Після другої пропажі грошей він звернув увагу на те, що були зміщені предмети у кладовій, відігнути цвяхи, були сліди. Підсудна деякий час заперечувала про свою причетність до викрадення грошей, але він чув її розмову по телефону з приводу того, що через гроші на неї «наїжджають». Від малолітнього сина підсудної ОСОБА_6 йому стало відомо, що останній з братом –ОСОБА_11 стояли на чатах тоді, коли з його помешкання їх мамою та ще кимось було викрадено гроші. Підсудний бував у підсудної вдома. Свідок бачив у восени 2010 р. у підсудної на руках синці.     

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що навесні 2010 р. до бару його запрошував підсудний, який є його другом, кажучи, що запрошує та пригощатиме підсудна. У бар  у м. Ковель їздили на таксі та за таксі розраховувалась підсудна. У барах м. Ковеля він  відпочивав з підсудними та іншими друзями неодноразово. При цьому замовляли спиртне, закуску на велику суму та за все розраховувалась підсудна гривнями. Вона мала як гривні номіналом по 100, 200, так і долари. На його запитання, де вона бере гроші, підсудна повідомила, що гроші їй дає коханець. Свідкові відомо, що підсудний з підсудною у 2010 р. перебували у інтимних стосунках.     

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що дійсно, навесні 2010 р. він бачив, як у барах у м. Ковелі влітку 2010 р. підсудна пригощала багатьох осіб,  розраховувалась за замовлення: спиртне, закуску. У с. Дубовому він бачив, як підсудна купувала спиртне у магазині «Мар»яж», пригощала всіх присутніх біля магазину, давала своїм дітям 50 грн.. Казала, що гроші їй дає багатий коханець. Свідкові відомо, що підсудний з підсудною у 2010 р. перебували у інтимних стосунках.Тоді підсудний також був присутнім та на навчання у м. Луцьк не поїхав, так як був п»яним. Він магазину підсудного забрав його батько.     

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що він як таксист неодноразово –4 чи 5 разів надавав підсудним послуги перевезення –возив у бар у м. Ковель. Часто підсудні їздили із компанією. За перевезення з ним особисто розраховувалась підсудна, у т. ч. крупними грошовими купюрами, виймаючи гроші із своєї сумочки, а також  - давала долари для обміну. У тих випадках, коли підсудна їхала без підсудного, то вона грошей для розрахунку за таксі не мала, їхала у борг. Коли підсудний їхав без підсудної із компанією, то пасажири складались грошима для розрахунку за перевезення і лише дрібними грошовими купюрами.   

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що у травні 2010 р. підсудна зателефонувала та запросила його до себе додому.  Коли він приїхав, там був підсудний, з яким він товаришує. Підсудні вживали спиртне. Коли свідок йшов з будинку, підсудна у присутності підсудного дала йому 700 грн. для зберігання, при цьому він бачив у її кишені велику суму грошей. Згодом він відав підсудній на її прохання 200 грн., та ще згодом - решту.  Крім цього, навесні 2010 р. він разом відпочивав з підсудними на ставку, де вживали спиртне, закушували. Все це придбавала підсудна. Також сідок їздив з підсудними на таксі відпочивати у бар «Крайня хата»у м. Ковель, де також за випивку та закуску розраховувалась підсудна.

Малолітній свідок ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні у присутності педагога –шкільного психолога ОСОБА_15, у відсутності в залі судового засідання підсудної, яка є його матір»ю, суду показав, що підсудний часто приходив в гості до його матері. Одного разу у теплу пору року у передобідню пору його мати та підсудний попросили його та його меншого брата - ОСОБА_11 послідкувати за будинком, щоб ніхто не йшов, повідомити, якщо хтось буде йти, а самі полізли по драбині на горище будинку. Приблизно через півгодини вони повернулись та підсудний дав їм з братом по 100 грн.. З цими грошима він з братом ОСОБА_11 пішли у сільський магазин по солодощі та іграшки. Йому також відомо, що одного разу його брат ОСОБА_11 бачив, як підсудний сам лазив на горище їх будинку.    

Малолітній свідок ОСОБА_11, будучи допитаним в судовому засіданні у присутності педагога –шкільного психолога ОСОБА_15, у відсутності в залі судового засідання підсудної, яка є його матір»ю, суду показав, що підсудний часто приходив  в гості до його матері. Одного разу він побачив, як підсудний спускався з горища їх будинку по драбині. Підсудний двічі давав їм з братом гроші 100 грн., 20 грн.  

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що від ОСОБА_17 йому стало відомо, що у барі підсудна усіх бажаючих  пригощала, при цьому обмінювала 100 доларів США. У зв»язку з чим він запитав у матері підсудної, чи у неї не пропадали долари. На наступний день наприкінці весни 2010 р. до нього приїхала свідок ОСОБА_9 ще з двома дівчатами, запитала, де проживає підсудна. Він привів їх до дому підсудної, де дівчата стали з»ясовувати стосунки, а сам пішов додому. Через п»ять днів потерпіла прийшла до нього і повідомила, що у неї викрадено долари та підсудна вказує на його сина –підсудного у справі. З цього приводу він зателефонував синові, але останній заперечував причетність до крадіжки. Приїхавши додому, син повідомив, що підсудна його оговорює, так як він її покинув та знайшов іншу дівчину. Восени 2010 р. від дільничного інспектора міліції йому стало відомо, що син зізнався у вчиненні крадіжки. На його запитання син пояснив, що він дійсно, злякавшись, підписав папери про зізнання. 13.11.10 р. потерпіла також повідомила йому, що його син зізнався у крадіжці. Такого, щоб син пиячив на протязі тижня з підсудною, не було, так як син їздив навчання у м. Луцьк. Одного разу син ночував у підсудної, та лише 1 чи 2 рази він шукав сина у підсудної. В той день коли він виявив сина біля магазину «Мар»яж»у с. Дубовій, коли останній мав поїхати на навчання, то забрав його додому. При цьому у сина він виявив та забрав лише ті гроші, які сам давав йому із собою у м. Луцьк на прожиття. Вважає сина невинуватим.       

Свідок  ОСОБА_18 суду показала, що її дочка –підсудна у справі зізналась у вчиненні крадіжки грошей. Підсудний багато разів бував у її будинку, у т.ч. у нетверезому стані, одного разу –два дні підряд, залишався ночувати у кімнаті її дочки, хоча вона була проти його присутності у помешканні. Підсудний з її дочкою у неї вдома розпивав спиртні напої, неналежно себе поводив. Неодноразово як вона, так і за її зверненнями - дільничний інспектор міліції свідок ОСОБА_8 - виганяли підсудного з її будинку. Вона неодноразово просила батька підсудного –свідка ОСОБА_16 забрати сина з її будинку, але останній відповідав, що не в змозі цього зробити. Коли потерпіла приходила до неї повідомити про те, що пропали гроші, підсудний це чув, так як був у неї вдома, ночував. Батько підсудного –свідок ОСОБА_16 дійсно приходив до неї та на подвір»ї будинку говорив про те, щоб спільно повертати гроші потерпілій, що остання могла чути, так як їх двір - спільний. У один з вихідних днів вона ходила на ставок, де пиячили її дочка, підсудний та інші, забрала звідти свою дочку.       

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що з кінця березня місяця 2010 р. вона зустрічається з підсудним. У дні пасхальних свят у квітні у 2010 р., коли вона дотелефонувалась на його номер телефону, він не відповів. А уночі до неї зателефонувала підсудна та повідомила про свої близькі стосунки з підсудним. Тому на наступний день вона приїхала до підсудного додому у с. Дубове. Батько підсудного завів її додому до підсудної, але підсудного там не було. Підсудний їй повідомив, що перебував в цей час у свого друга –ОСОБА_19. Під час зустрічі з підсудною, остання заперечувала, що їх стосунки припиняться через стосунки підсудного із свідком. Також у с. Старі Кошари до підсудного приїжджав ДІМ з приводу крадіжки грошей.     

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що у травні 2010 р., коли підсудна знаходилась у неї вдома, прийшов син підсудної та повідомив, що підсудний в даний час знаходиться у них вдома та кличе її.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що  у квітні чи травні 2010 р. він з вулиці заглянув у приміщення магазину «Мар»яж», що у с. Дубовому, та бачив всередині за одним із столиків підсудну з дітьми.          

Свідок ОСОБА_21 суду показала, що вона як продавець магазину «Мар»яж», що у с. Дубовому у квітні - травні 2010 р. звернула увагу, що підсудна за придбання продуктів, спиртного, а її діти –солодощів, іграшок, розраховувались купюрами по 100-200 грн., чого раніше не було, так як підсудна інколи навіть брала товари у борг. Зі слід підсудної, гроші їй давав підсудний. Свідок також бачила, як наприкінці квітня 2010 р. біля магазину підсудні та їх друзі вживали спиртне. Підсудний, який щопонеділка від»їжджав на навчання у м. Луцьк із зупинки, розташованої біля магазину, залишився у селі, був п»яний та від магазину його забрав його батько.

Аналогічні показання дала свідок  ОСОБА_22

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що він є дільничним інспектором міліції у с. Дубовому. Потерпіла до нього з приводу першої пропажі грошей зверталась усно, а згодом –після другої пропажі грошей –з письмовою заявою у відділення міліції. Повідомила йому, що підозрює підсудних. Він проводив опитування громадян з приводу пропажі грошей потерпілої, доставляв підсудного, який не з»являвся ні на його виклики, ні на виклики слідчого, у кабінет слідчої ОСОБА_24 він опитував підсудного і у с. Кошарах Ковельського р-ну, звідки останній планував їхати просто у м. Луцьк. Підсудна зазналась у вчиненні крадіжки. Під час очної ставки з підсудною підсудний також зазнався, у вчиненні крадіжок До цього на прохання матері підсудної, він неодноразово просив підсудного не приходити до підсудної додому, так як вони разом пиячили. Підсудну характеризує як особу, схильну до вживання спиртних напоїв. А так, як батько підсудного просив повпливати на нього через те, що останній почав  пропускати заняття у вузі, на раді профілактики планувати обговорити поведінку обох підсудних.   

Свідок ОСОБА_24 суду показала, що у її, як слідчої СВ Ковельського МВ УМВС України у Волинській обл., провадженні перебувала справа щодо підсудних. Підсудна показала, що вчинила викрадення грошей перший раз спільно з підсудним, що другий раз гроші викрав сам підсудний. Останній на її неодноразові виклики не з»являвся, тому вона доручила свідку - ДІМ ОСОБА_8 доставити підсудного у міліцію. Підсудному під час його допиту вона роз»яснила його права, положення ч. 3 статі 185 КК України, якою передбачено покарання за вчинення злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Будь -якого тиску на підсудного з її боку не було. Від послуг захисника він відмовився. Давав показання, якими заперечував свою причетність до викрадення грошей. Під час дачі визнавальних показань, він показував на такі деталі, про які не було відомо підсудній та слідству. Провести від творення обстановки та обставин події за його участю у найближчий час не виявилось можливим через відсутність потерпілої. А згодом, коли підсудний став користуватись послугами захисника та відмовився від своїх попередніх показань. Зазначає, що визнавальні показання підсудних були зв»язними та послідовними.      

Свідок ОСОБА_25 суду показала, що вона як бармен бару «Крайня хата», розташованого у м. Ковелі, у квітні чи травні 2010 р., дійсно, бачила серед відвідувачів бару осіб, які перебувають на лаві підсудних у залі суду. Замовляли спиртне та закуску, відпочивали у колі інших осіб. При цьому вони обоє розраховувались за зроблене замовлення.

Крім цього, винуватість підсудних у вчиненні інкримінованого кожному з них злочину, повністю доводиться матеріалами справи, а саме:

-          протоколом огляду місця події від 17.05.10 р. за участю потерпілої, згідно з яким,

остання показала та розповіла, де саме у її помешканні знаходились гроші, яким чином можливо проникнути у її помешкання через горище (а. с. 20, 21);

-    протоколом відтворення обставин і обстановки події від 04.10.10 р. з фототаблицями за участю підсудної, під час якого остання детально показала та розповіла про місце та обставини здійснення нею спільно з підсудним викрадення грошей потерпілої (а. с. 65 -100);

-   копією службового розпорядження № 457/155 від 23.04.10 р. Нацбанку України «Про офіційний курс гривні до іноземної валюти» (а.с.18).

Суд, повно, всесторонньо, об’єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що дії підсудних вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України.  

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні майна потерпілої за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло, підсудна ОСОБА_4  вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні майна потерпілої попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло, підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, підсудний ОСОБА_1 у травні 2010 р. близько 11 год., повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння та переслідуючи намір на таємне викрадення чужого майна, через горище проник до помешкання потерпілої ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, звідки таємно викрав 4 000 грн., чим спричинив останній матеріальні збитки на вказану суму.

Суд критично оцінює показання підсудного в тій частині, що він ні разом з підсудною, ні окремо від неї у квітні –травні 2010 р. викрадення грошей потерпілої не вчиняв, та вважає, що вони дані з метою уникнути покарання за вчинений злочин.

Так, такі показання підсудного спростовуються показаннями підсудної, яка як під час досудового слідства з початку дачі визнавальних щодо себе показань так і в судовому засіданні показала та детально розповіла про обставини вчиненого у групі з підсудним злочину –викрадення грошей потерпілої шляхом проникнення через горище у її помешкання; обставини, за яких викрадені гроші витрачались та у присутності яких саме осіб. Свої показання підсудна давала послідовно, чітко, переконливо (а. с. 85, 91, 93, 110 -113), а також і під час очних ставок з потерпілою, підсудним; відтворення обстановки та обставин події. А також –показаннями, зокрема, потерпілої, малолітніх свідків, свідка ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18

Під час очної ставки між підсудними 13.11.10 р. підсудний показав, що у підсудної немає підстав його оговорювати (а. с. 121). Однак, вже 02.12.10 р. (а. с. 130), підсудний показав, що підсудна його оговорює через ревнощі. Разом з тим, в судовому засіданні показав, що після того, як підозра у викраденні грошей впала на нього, а також після того, як свідок ОСОБА_9 дізналась про його стосунки з підсудною, він продовжував спілкування з підсудною, бувати у неї вдома, та їй не повідомляв про бажання припинити їх стосунки через іншу дівчину. Тому посилання підсудного на ту обставину, що підсудна оговорює його з вказаних мотивів, суд оцінює критично.  Рівно і показання свідка ОСОБА_9 в тій частині, що вона мала конфлікт з підсудною через стосунки з підсудним, не дають суду підстав вважати, що це стало підставою для обговорення підсудною підсудного з почуття помсти, ревнощів тощо.

Показання свідка ОСОБА_16 –батька підсудного в тій частині, що він, взнавши, що його син, не поїхавши на навчання у м. Луцьк, розпиває спиртне разом підсудною та їх знайомими біля магазину «Маря»ж»у с. Дубовому, прийшовши туди, насварив та забрав сина від магазину, причому дані ним синові попередньо кошти в сумі 450 грн. він нерозтраченими виявив у кишенях сина і забрав назад, свідчать про те, що підсудний коштів, отриманих від батька, на розваги не витрачав. Та обставина, що підсудні в період, коли мало місце викрадення грошей у потерпілої, постійно та спільно витрачали значні суми коштів у барах для розваг, пригощаючи друзів підсудного, знайомих, а також користувались послугами таксі для організації розваг, на думку суду, свідчить про те, що у підсудних в цей період часу були у розпорядженні значні суми коштів, які вони могли витрачати на ці цілі.   

Показання підсудного в тій частині, що під час його допиту, коли він дав визнавальні щодо себе показання  у кабінеті слідчого, то він був заляканий слідчою –свідком ОСОБА_24 через роз»яснення нею йому положень санкції ч. 3 ст. 185 КК Ураїни, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні та спростовані показаннями свідків ОСОБА_26, ОСОБА_24, а також –підсудної, яка показала, що підсудний у кабінеті слідчої вільно давав визнавальні показання як наодинці із слідчою, так і у ті моменти коли свідок ОСОБА_8 по робочих питання заходи в у кабінет слідчої, а підсудна –заходила туди, будучи викликано до слідчої на допит.

Підсудний не зміг пояснити суду причин зміни показань, того, з яких причин він, будучи допитуваним за участі та у присутності адвоката, не зазначив про те, що попередні - визнавальні показання давав під тиском тощо. На думку суду, визнавальні показання підсудного як щодо першого епізоду викрадення грошей разом з підсудною, так і щодо другого епізоду викрадення грошей без підсудної, достатньо деталізовані, послідовні, чіткі, переконливі. Це дає підстави вважати, що йому були відомі деталі викрадення грошей. Він першим повідомив слідству про ці деталі, у т. ч. –де, у чому знаходились викрадені ним особисто гроші, їх сума, купюри, шлях проникнення у помешкання потерпілої тощо. Під час очної ставки між підсудними 13.11.10 р. підсудний показав, що у нього немає підстав оговорювати підсудну (а. с. 121), однак, давав показання про вчинення нею спільно з ним першого викрадення грошей потерпілої.

Як показала свідок ОСОБА_24, причиною не проведення відтворення обставин та обстановки події за участі підсудного стала тимчасова відсутність потерпілої, що остання і ствердила в судовому засіданні.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи винних у їх сукупності.

Так, суд враховує, що підсудними вчинено тяжкий злочин.

           До обставин, що пом’якшують покарання підсудної, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у тому, що вона з моменту надання визнавальних показань щодо себе, послідовно та повно показувала та зазначала про обставини вчиненого нею злочину, а також з»явлення із зізнанням (а. с. 84).

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання обох підсудних, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння та з використанням малолітнього.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину повторно.

Судом також враховується те, що підсудна працездатна (а. с. 157, 159), але не працює, має двох неповнолітніх дітей - утриманців, яких виховує одиноко (а. с. 154, 165); раніше не притягалась до кримінальної відповідальності (а. с. 155), негативно характеризується по місцю проживання (а. с. 166), хворіє на побутове пияцтво (а. с. 163), думку потерпілої щодо неї, те, що збитки частково відшкодувала, однак, повністю збитки потерпілій не відшкодовано.

Також те, що підсудний утриманців не має (а. с. 167, 187), раніше не притягався до кримінальної відповідальності (а. с. 168), працездатний (а. с. 170, 172, 174), але не працює, стан його здоров»я (а. с. 174, 183), позитивно характеризується по місцю проживання (а. с. 188), хворіє на побутове пияцтво (а. с. 177), думку потерпілої щодо нього, те, що збитки повністю не відшкодовано.

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе без ізоляції їх від суспільства з іспитовим строком.

Судові витрати у справі по оплаті проведеної судової дактилоскопічної експертизи (а. с. 78- 81)  в сумі 150 грн. слід покласти на обох підсудних у рівних частках.

Враховуючи обґрунтування позовних вимог потерпілої та цивільного позивача як щодо майнової, так і щодо моральної шкоди, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. А саме: в частині майнової шкоди, що залишилась невідшкодованою - у повному обсязі. В частині майнової - визначити суду морального відшкодування на спричинення потерпілій збитків в сумі 2 000 грн., стягнувши її з обох підсудних у солідарному порядку.   

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 323, 324 КПК України, 15, 23 ЦК України, суд

З А С У Д И В:

          ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3  ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначених кожному з них покарань, якщо вони на протязі двохрічного іспитового строку не вчинять нового злочину, виконають покладені на них судом, відповідно до положень ст. 76 КК України обов”язки:

-          періодично з”являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обом засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.       

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_3 12 189 (дванадцять тисяч сто вісімдесят три) грн. 35 коп. майнової шкоди.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на користь потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_3 2 000 (дві тисячі  грн. морального відшкодування в солідарному порядку.

В рештів позову –відмовити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обом засудженим залишити попередній –підписк про невиїзд.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у рівних частках на доход держави судові витрати у справі - оплату проведеної судової дактилоскопічної експертизи (а. с. 77 ) в сумі  по (сімдесят п»ять) грн. 12 коп.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. на протязі 15 діб з наступного дня після його проголошення, а засудженими  –в той же строк з моменту вручення копії вироку.

ГоловуючийІ. М. Логвинюк