Справа № 2а-4320/10/0770
рядок статзвітності № 6.18
код - 10
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Боднар Т.А.
з участю перекладача ОСОБА_2,
за участю представника позивача Олійника А.В.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі т.в.о. начальника прикордонного загону підполковника Апалькова Д.Ю. до громадянки Сомалі ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 15 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 20 грудня 2010 року.
Позивач –Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі т.в.о. начальника прикордонного загону Апалькова Д.Ю. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до громадянки Сомалі ОСОБА_1 в якій просить:
1) затримати громадянку Сомалі ОСОБА_1, повнолітню - згідно заключення судово-медичного обстеження, з метою підготовки документів для його видворення за межі території України у примусовому порядку.
2) примусово видворити громадянку Сомалі ОСОБА_1, повнолітню - згідно заключення судово-медичного обстеження, за межі території України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач була затримана 21 жовтня 2010 року прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Великий Березний», Великоберезнянського району, Закарпатської області, за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словаччину в складі групи осіб. Після затримання, під час складання матеріалів адміністративного затримання, з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення та видворення з території України, навмисне, повідомила завідомо неправдиві відомості щодо своїх установчих даних, а саме представилася громадянкою Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особою, яка не досягла 18 років. Приймаючи до уваги те, що зовнішній вигляд відповідача не відповідав заявленому нею віку, з метою встановлення його дійсного віку, експертами обласного бюро судово-медичних експертиз було проведено судово-медичне обстеження відповідача в результаті якого було встановлено, що дійсний вік останнього становить приблизно 20 років.
Відповідач проти заявленого позову заперечила зазначивши, що вона є 1993 року народження, а її ціллю було не незаконне перетинання кордону, а працевлаштування, так як на батьківщині досить складна ситуація.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідач був затриманий 21 жовтня 2010 року прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Великий Березний», Великоберезнянського району, Закарпатської області, за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Словаччину в складі групи осіб. (а.с.6)
Після затримання, під час складання матеріалів адміністративного затримання, з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення та видворення з території України, навмисне, повідомив завідомо неправдиві відомості щодо своїх установчих даних, а саме представилася громадянкою Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особою, яка не досягла 18 років (а.с. 6).
Приймаючи до уваги те, що зовнішній вигляд відповідача не відповідав заявленому ним віку, з метою встановлення його дійсного віку, експертами обласного бюро судово-медичних експертиз було проведено судово-медичне обстеження відповідача в результаті якого було встановлено, що дійсний вік останнього становить приблизно 20 років. (а.с. 8-9)
Вивчаючи матеріали адміністративної справи відповідача можна прийти до висновку, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, або тимчасово прибути для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України, законодавством інших держав та міжнародними документами, не завдавши шкоди національним інтересам України. Але знаючи про можливість легально в'їхати до Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання. Знаючи, що під час досягнення своєї мети, вона неодноразово буде порушувати та ігнорувати законодавство країн на своєму шляху, відповідач умисно йде на вчинення правопорушень та злочинів.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду з України в добровільному порядку.
Відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 21.10.2010 року, відсутність на території України родичів, а також спроба незаконного перетинання державного корону України –все наведене суд розцінює як можливість відповідача в подальшому ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку. (а.с.7)
Крім того, відповідач двічі грубо та свідомо порушив законодавство України, а саме ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», коли незаконно перетнув державний кордон в Україну та ст. 26 цього ж Закону, коли незаконно намагався перетнути державний кордон з України в Словаччину на ділянці відділу прикордонної служби «Великий Березний».
Відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною 6 ст. 32 вказаного Закону встановлено, що –іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що відповідач бажання реалізувати право на надання притулку у порядку, встановленому законом, яке закріплене у ч. 2 ст. 26 Конституції України, не має, з заявою про надання статусу біженця до міграційних органів не звертався, та ч. 2 ст. 29 Конституції України, де встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом.
За наведених обставин, позовні вимоги про затримання та примусове видворення громадянки Сомалі ОСОБА_1, повнолітньої - згідно заключення судово-медичного обстеження підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки протиправна поведінка відповідача суперечить інтересам забезпечення безпеки України, з метою захисту прав, інтересів громадян України та з метою недопущення уникнення громадянки Сомалі ОСОБА_1, повнолітньої - згідно заключення судово-медичного обстеження примусового видворення, суд приходить до переконання, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі т.в.о. начальника прикордонного загону підполковника Апалькова Д.Ю. до громадянки Сомалі ОСОБА_1 про затримання і примусове видворення - задовольнити.
Затримати громадянку Сомалі ОСОБА_1, яка згідно заключення судово-медичного експерта є повнолітньою (вік 20 років) - на тремін до шести місяців.
Примусово видворити громадянку Сомалі ОСОБА_1 за межі території України.
Допустити негайне виконання постанови.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий-суддя Луцович М.М.