Справа  № 11-880/2007                                     Головуючий у 1 інстанції : Наполов М.І. 

Категорія : ст.115 ч.1 КК України                    Доповідач : Григор'єва В.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у  кримінальних  справах    апеляційного  суду  Чернігівської  області  в  складі:

головуючого-судді         -     Широян  Т.А.

суддів                              -     Григор'євої В.Ф., Білоброва В.Д.

з  участю  прокурора     -      Лисуна С.І.

засудженого                   -     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2007 року,

                                                ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:                   ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, невійськовозобов'язаний, непрацюючий,  в силу ст.89 КК України не  судимий, мешканець АДРЕСА_1

засуджений за ст.115 ч.1 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 91 грн. 63 коп. судових витрат.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 01 серпня                                                               2007 року, біля 02 години 30 хвилин, він, знаходячись у власній квартирі АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин, умисно, з метою вбивства, завдав ОСОБА_2 численних ударів молотком в область голови та інших частин тіла, чим спричинив тілесні ушкодження у виді: відкритої черепно-мозкової травми - відкритого перелому склепіння черепу, часткового руйнування головного мозку з крововиливами під оболонки головного мозку, набряку головного мозку, множинні відкриті вдавлені переломи склепіння черепу, розриви печінки та нижньої долі правої легені, множинні забійні рани голови, множинні переломи ребер справа, множинні крововиливи та садна голови, від яких ОСОБА_2. помер на місці події.

В апеляціях:

Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом'якшити                          покарання, застосувавши ст.69 КК України, оскільки інкримінований йому злочин вчинив в стані сильного душевного хвилювання, вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину.

 Помічник прокурора Новгород-Сіверського району просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, посилаючись на те, що вирок суду є однобічним, необґрунтованим  в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, яке є  несправедливим внаслідок м'якості.

            До початку розгляду справи в апеляційному суді помічник прокурора Новгород-Сіверського району відкликав свою  апеляцію, подавши  відповідний лист.

           У запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_1  потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_4. просять апеляцію засудженого залишити без задоволення та збільшити ОСОБА_1 міру покарання до 10 років позбавлення волі.

          Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни, оскільки він обґрунтований, перевіривши  матеріали  справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія  суддів  дійшла висновку,  що  апеляція засудженого  не підлягає задоволенню з таких підстав.

           Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 у скоєні злочину за зазначених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності і є обґрунтованим.

            Висновок суду ґрунтується:  на показаннях  потерпілого ОСОБА_3., якими підтверджується, що останні роки його син ОСОБА_2. мешкав з матір'ю засудженого та останнім і  він від працівників міліції дізнався, що його сина вбив ОСОБА_1; на  протоколі огляду місця події від 01.08.2007 року, яким підтверджується, що в кв.12, розташованій  в будинку АДРЕСА_2  було виявлено труп ОСОБА_2 з ознаками насильницької смерті, виявлено та вилучено молоток;  на висновку судово - медичної експертизи № 103 від 20.09.2007 року, яким підтверджується, що  смерть ОСОБА_2. настала в наслідок відкритої черепно-мозкової травми - відкритого перелому склепіння черепу, часткового руйнування головного мозку з крововиливами під оболонки головного мозку, набряку головного мозку; на висновку судово- імунологічної експертизи  №142  від 28.08.2007 року, яким підтверджується, що в слідах бурого кольору на джинсових брюках, які належать ОСОБА_1 знайдено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_2.; на висновку експерта № 144 від 03.09. 2007 року, яким підтверджується, що на дослідженому молотку виявлена кров людини, яка походить від особи з групою крові В анти-А, яким є і потерпілий ОСОБА_2.; а також на показаннях засудженого, які узгоджуються між собою і якими підтверджуються повністю  фактичні обставини справи.

             Сукупність цих та інших наведених у вироку доказів, яким суд дав правильну оцінку, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство  ОСОБА_2.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.115 ч.1 КК України є правильною.

Доводи засудженого про те, що він вчинив злочин  в стані сильного душевного хвилювання, є безпідставними, вони спростовуються доказами по справі, так як судом   встановлено, що перший удар молотком в голову потерпілому засуджений наніс під час сварки, в ході якої потерпілий лише намагався виштовхати ОСОБА_1 з квартири у під'їзд.

Покарання  засудженому ОСОБА_1 призначене судом у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого: за місцем проживання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але визнаний таким, ще не має судимості, наявності обставин, які пом'якшують покарання: його щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік  засудженого, а також прийняв до уваги поведінку потерпілого напередодні скоєння засудженим злочину.                                                           Призначене  засудженому ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім  для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Таким чином суд врахував всі обставини, що пом'якшують  покарання, які  зазначені в апеляції засудженого, тому підстав для застосування ст.69 КК України, тобто призначення засудженому основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.115 ч.1 КК України,  колегія суддів не вбачає.

Підстав для задоволення апеляції засудженого і пом'якшення  йому покарання колегія суддів не вбачає.

На  підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України,   колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2007 року  щодо ОСОБА_1  - без зміни.

                                                       Судді:

Григор'єва  В.Ф.                           Широян Т.А.                Білобров В.Д.