АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 грудня  2007 року                                                       місто Чернігів

                   Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                   апеляційного суду Чернігівської області в складі:

                              головуючого - судді Хромець Н.С.,

                             суддів: Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 березня 2006 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2006 року, 

в с т а н о в и л а :

рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 березня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2. на її користь 1500 грн. боргу за договором позики, 200 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди і 400 грн. на відшкодування судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2006 року вищевказане рішення змінено шляхом виключення з нього вказівки про стягнення з відповідача на користь позивача 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині це рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати постановлені по справі судові рішення і відмовити в задоволенні заявленого ОСОБА_1. позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального  права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні, виходячи з наступного.

_____________________________________________

Справа № 33ц-кс-986, № рядка статзвіту - 32

Головуючий у першій інстанції - Дудніченко В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції -  Сіренко Ю.В.

Доповідач - Євстафіїв О.К.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги, і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.    

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України, суд відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає відхиленню.

         Проте поза увагою не можна залишити наступне. В апеляційній скарзі на рішення суду І інстанції представник відповідача ОСОБА_3. просила стягнути з ОСОБА_4 понесені нею по справі судові витрати (а.с. 40).

         Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення місцевого суду, він у відповідний спосіб має перерозподілити судові витрати. З рішення апеляційного суду Черкаської області по даній справі вбачається, що при його постановленні, всупереч даній правовій нормі, не було вирішено питання про перерозподіл судових витрат, незважаючи на те, що сторонами до справи приєднано квитанції про їх розмір (а.с. 17, 25).

         Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, з підстав нерозгляду судом всіх заявлених вимог судове рішення може бути скасоване з направленням справи на новий розгляд лише у випадку, якщо цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення. Виходячи з положень ст.ст. 304, 220 ч. 1 п. 4 ЦПК України, можливість постановлення по справі додаткового рішення щодо перерозподілу судових витрат на даний час не втрачена. Таким чином, посилання представника відповідача у касаційній скарзі на те, що, на порушення ст. 88 ЦПК України, суд ІІ інстанції, частково задовольнивши її апеляційну скаргу, не перерозподілив понесені сторонами по справі судові витрати, не є підставою для її задоволення. Дана обставина є підставою для направлення справи до апеляційного суду Черкаської області для постановлення додаткового рішення з цього приводу.   

         Керуючись Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", підпунктом 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій  України", ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 березня 2006 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2006 року залишити без змін.

         Справу направити до апеляційного суду Черкаської області для постановлення додаткового рішення в частині перерозподілу понесених сторонами по справі судових витрат.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Лакіза Г.П.