Судове рішення #13896024


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 03 березня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/2501/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  14 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Платоновій О.М.

розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                      

за позовом          Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі  Донецької області

до          Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння»

про           стягнення заборгованості в сумі 489334,37гривень

за участю:          

представника позивача:                     Щукіної С.Г., за довіреністю від 03 березня 20110 року

від відповідача:                                    не з’явився                                         

Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі  Донецької області (надалі – позивач, Управління) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 489334,37 гривень, з яких 394586,37 гривень – заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.03.2009р. по 31.03.2010р.; 92664,23 гривень – заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків; 2083,77 гривень – заборгованість по пенсіях, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», за період з 01.06.2009р. по 30.06.2009р.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція), нормами Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння», код ЄДРПОУ 00180338, є юридичною особою, зареєстровано рішенням Торезької міської ради № 306Р від 18 червня 2001 року, що підтверджується довідкою про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 23-24).

У відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно  із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо  шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.03.2009р. по 01.04.2010р., відповідно до якої до сплати за наведений період належить 394586,37 гривень (а.с. 13). Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується актом звірки розрахунку по платежах в бюджет ПФУ станом на 29.03.2010р., складеним представниками позивача та відповідача (а.с. 10).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по пенсіях, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у сумі 2083,77 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, із змінами і доповненнями,  пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. навчальних закладів – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №  372 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, (далі – Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню заборгованості на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства  за період з 01.06.2009р. по 01.04.2010р., відповідно до якої до сплати за наведений період належить 2083,77 гривень (а.с. 14). Сума зазначеної заборгованості Управлінню підприємством не відшкодована, що відповідачем не спростовано.

Крім того, наявність заборгованості підтверджується актом звірки розрахунку по платежах в бюджет ПФУ станом на 29.03.2010р., складеним представниками позивача та відповідача (а.с. 10).

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог також і в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 92664,23 гривень з огляду не наступне.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 статті 20  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 вказаного закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Так, 15.01.2010р. начальником Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі  Донецької області були винесені рішення №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 про застосування до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків фінансових санкцій у вигляді відповідно стягнення штрафу у розмірі 3558,75 гривень та нарахування пені в розмірі 9945,16 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3030,62 гривень та нарахування пені в розмірі 7753,65 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3811,29 гривень та нарахування пені в розмірі 10451,86 гривень, стягнення штрафу у розмірі 3771,27 гривень та нарахування пені в розмірі 9762,55 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4064,33 гривень та нарахування пені в розмірі 10175,77 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4334,53 гривень та нарахування пені в розмірі 8550,77 гривень, стягнення штрафу у розмірі 4246,47 гривень та нарахування пені в розмірі 9207,21 гривень, (а.с. 15-21).

Дані рішення направлені поштою та отримані відповідачем 25.01.2010р.(а.с. 22).

Відповідач вказані рішення не оскаржував, суму визначену в рішеннях, не сплатив.

За таких обставин суд доходить висновку, що страхувальник не сплатив суму страхових внесків у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність заборгованості в загальному розмірі 489334,37 гривень підтверджується актом звірки розрахунку по платежах у бюджет ПФУ станом на 29.03.2010р., складеним представниками позивача та відповідача (а.с. 10).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості в сумі 489334,37 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі  Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» про стягнення заборгованості в сумі 489334,37 гривень задовольнити повністю.  

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (86600, Донецька область, місто Торез, вул. Широка, буд. 8, код ЄДРПОУ 00180338) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі  Донецької області заборгованість в сумі 489334 (чотириста вісімдесят дев’ять тисяч триста тридцять чотири) гривень 37 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 03 березня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

  

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація