Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1831/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 00хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області
про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення витрат, пов’язаних з виплатою допомоги на поховання в сумі 5192,28 грн.
за участю:
представника позивача: не зявились
представник відповідача: Кудрова А.С. (дов. від 15 лютого 2011 р. № 05-19/8)
Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення витрат, пов’язаних з виплатою допомоги на поховання в сумі 5192,28 гривень.
Позивач в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву від 28 лютого, в якій просив розглянути справу без представника управління.
Відповідач надав письмові заперечення від 15 лютого 2011 року, вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення витрат, пов’язаних з виплатою допомоги на поховання в сумі 5192,28 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний своєчасно і в повному об’ємі відшкодовувати шкоду, заподіяну застрахованій особі.
Позивач посилається на Порядок відшкодування, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України і Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, згідно якого відшкодуванню підлягають пенсії та допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію.
Згідно до ст. 7 Закону України № 2272 від 22.02.2001 року “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 03.03.2003 року № 5-4 та правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків в Україні від 04.03.2003 року № 4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Представник відповідача надав письмові заперечення від 15 лютого 2011 року, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими. Відповідач вважає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд у разі настання страхового випадку зобов’язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Отже, відповідач вважає, що витрати на поховання не входить до виключного переліку сум, які приймаються до заліку для відшкодування Фондом, якщо її причини не пов’язані з отриманням травм чи професійного захворювання на виробництві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області знаходились сім громадян, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме: ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ОСОБА_6, який помор ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року. Позивач сплатив сім’ям померлих допомогу на поховання. В матеріалах справи наявні копії свідоцтв про смерть всіх померлих, однак без вказання причині смерті.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”Фонд соціального страхування від нещасних випадків» зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 826 від 11.07.2001 року було затверджено “Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». Даний Порядок регулює питання проведення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат страхувальнику або сім’ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснила поховання потерпілого у разі смерті від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно підпункту «г» пункту 3 цього Порядку витрати на поховання проводяться Фондом у разі смерті, що сталася з працівником у лікарні або вдома, якщо її причини пов’язані з отриманням ним травми на виробництві або професійним захворюванням.
Відповідно частини 9 статті 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.
У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Позивач надав до позову копії свідоцтв про смерть громадян, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, але не довів, що смерть цих громадян пов’язана з травмою, отриманою на виробництві чи професійним захворюванням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки вони не відповідають вимогам статті 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та Порядку відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і підстав для стягнення з Фонду витрат, пов’язаних з виплатою допомоги на поховання немає.
Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення витрат, пов’язаних з виплатою допомоги на поховання в сумі 5192,28 гривень – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 березня 2011 року в присутності представника відповідача.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.