Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3367/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09.45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за поданням Костянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції
до Приватного підприємства Промислово – комерційної фірми «Русіч»
про стягнення заборгованості в сумі 1118,00 гривень
за участю:
від заявника: Дунда В.І. (за дов. № 21070/10/10-013 від 31.12.2010 року)
від відповідача: не з’явився
Костянтинівська об’єднана Державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства Промислово – комерційної фірми «Русіч» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 1118,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначав, що станом на 02.03.2011 року за Приватним підприємством Промислово – комерційною фірмою «Русіч» через несплату останнім узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість обліковується податковий борг в сумі 1118,00 гривень.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, яким на платників податків покладений обов’язок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, приписи п. 57.1 ст. 57, п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, заявник просив суд стягнути кошти у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1118,00 гривень з розрахункових рахунків боржника.
В судовому засіданні представник заявника в повному обсязі підтримав викладені у поданні вимоги.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, повноважного представника до судового засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
З урахуванням зазначеного суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника заявника, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Приватне підприємство Промислово – комерційна фірма «Русіч» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 13536305, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 5, 8-9). Відповідно до довідки № 52/10/29-012-8 від 11.03.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи, як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Костянтинівській об’єднаній Державній податковій інспекції (заявник у справі) з 17 березня 1998 року (арк. справи 10).
21 лютого 2011 року відповідачем до Костянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції було подано декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2011 року, яким було визначено суму податку на додану вартість підприємства за січень 2011 року у загальній сумі 1118,00 гривень (арк. справи 12-13).
Станом на 02 березня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 1118,00 гривень, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податку на прибуток, яка міститься в матеріалах справи (арк. справи 17).
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, заявник є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов’язання з плати податку на прибуток, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 31 Податкового кодексу визначені строки сплати податків та зборів.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо узгодження відповідачем податкових зобов’язань податку на додану вартість.
Платники податку, об'єкти та база оподаткування, ставки податку, порядок обчислення, порядок подання податкової звітності та сплати податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 202.1. Податкового кодексу звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
21 лютого 2011 року відповідачем до Костянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції було подано декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2011 року, яким було визначено суму податку на додану вартість підприємства за січень 2011 року у загальній сумі 1118,00 гривень.
Станом на 02 березня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 1118,00 гривень, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість, яка міститься в матеріалах справи (арк. справи 17).
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено самостійне узгодження відповідачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 1118,00 гривень. Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів – зворотного боку облікової картки платника податків, відповідачем не було здійснено самостійного погашення визначеної суми податкових зобов’язань, внаслідок чого, станом на 02 березня 2011 року, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 1118,00 гривень.
Підпунктом 6.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України та на час винесення податкових вимог, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
04 грудня 2009 року заявником було прийнято першу податкову вимогу № 1/297, 26 січня 2010 року заявник прийняв другу податкову вимогу № 2/20 (арк. справи 15, 16).
Зазначені вимоги були отримані відповідачем 25 грудня 2009 року та 25 лютого 2010 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Податкові вимоги вручено відповідачу у 2010 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Вимоги подання Костянтинівської об’єднаної Державної податкової інспекції до Приватного підприємства Промислово – комерційної фірми «Русіч» про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1118,00 гривень задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства Промислово – комерційної фірми «Русіч» (код ЄДРПОУ 13536305, адреса: 85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Ілліча, вул. Кирпична, 2) на користь Державного бюджету (код платежу 14010100, на р/р 31115029700238, УДК у м. Костянтинівка, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016) кошти з розрахункових рахунків боржника у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1118,00 гривень (одна тисяча сто вісімнадцять гривень 00 копійок).
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Михайлик А.С.