Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3001/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Донецького прикордонного загону (в/ч 9937)
до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1
про про затримання та видворення за межі України в примусовому порядку
за участю:
представника позивача: Чихайда В.С. (за дов. № 374 від 01 лютого2011 р.)
відповідача: ОСОБА_1
Донецький прикордонний загін звернувся до адміністративного суду з позовом до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (далі-відповідач) про затримання до шести місяців та видворення за межі України у примусовому порядку.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушуються вимоги міграційного законодавства, що 22 січня 2011 року відповідач був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділу прикордонної служби «Амвросіївка» в Амвросіївському районі Донецької області із Російської Федерації в Україну без документів, які посвідчують особу.
Посилаючись на те, що відповідач не має документів, які посвідчують особу та ухиляється від виїзду з території України, не має джерел для існування позивач у позовній заяві просив розглянути питання щодо затримання відповідача на термін до шести місяців з метою підготовки документів для видворення за межі України у примусовому порядку та подальшого видворення за межі території України у примусовому порядку до країни походження за рахунок бюджетних коштів держави України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в обґрунтування яких зазначив, що відповідачем порушений встановлений порядок перетинання державного кордону та перебування на території України. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх письмових поясненнях від 18 лютого 2011 року просив розглянути справу без нього(арк. справи 33).
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Громадянин Демократичної Республіки Конго, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (відповідач), прибув до України 22 січня 2011 року незаконно перетинаючи державний кордон України із Російської Федерації та без документів, які посвідчують особу.
В ході проведення перевірочних заходів встановлено, що відповідач є громадянином Демократичної Республіки Конго, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Кіншаса, з 2009 року проживав на території Російської Федерації у місті Москві на нелегальному становищі. Крім того, у 2010 році Красноглинським районним судом м. Самари відповідач був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 322 (незаконний перетин державного кордону РФ) та 327 (використання підробного документу) Кримінального кодексу Російської Федерації.
В січні 2011 року ОСОБА_1 мав намір потрапити до Франції, де проживає його рідна сестра ОСОБА_2. В телефонній розмові сестра відповідача повідомила його. Що в м. Донецьку є особи, які зможуть допомогти йому потрапити до Франції. Отже, маючи намір потрапити до Франції транзитом через Україну, відповідач 22 січня 2011 року незаконно перетнув державний кордон України та був затриманий прикордонним нарядом.
22 січня 2011 року рішенням начальника відділу прикордонної служби «Амвросіївка» відповідач був затриманий до трьох діб (арк. справи 11).
01 лютого 2011 року начальником Донецького прикордонного загону, з санкції прокурора м. Маріуполя відповідач був затриманий терміном до десяти днів для з’ясування обставин правопорушення (арк. справи 15).
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, 01 лютого 2011 року Амвросіївським районним судом Донецької області прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту строком на десять діб (арк. справи 14).
Відомості про оскарження відповідачем постанови суду від 01 лютого 2011 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до вимог п.14 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України» відповідача затримано на час, необхідній для передачі прикордонним органам суміжної держави. Копії документів, які посвідчують особу ОСОБА_1 не отримані, тому передати відповідача прикордонним органам суміжної держави не передбачається можливим у зв’язку з відсутністю дипломатичного представництва Демократичної Республіки Конго в Україні, а також неможливістю отримання документів, які посвідчують особу відповідача.
Перебуваючи на території Російської Федерації, ОСОБА_1 не звернувся до компетентних органів з проханням отримати статус біженця, не отримав довідку на повернення до Демократичної Республіки Конго. Власних коштів та інших можливостей повернутися у страну походження відповідач в дійсний час не має.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України визначені Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі (без дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання), вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Як вбачається яз наявних в матеріалах справи документів, громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 порушив порядок перебування на території України, який передбачено Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. N 1074, що відповідно до статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" є порушенням іноземцями встановленого порядку перебування в Україні.
Іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове видворення за межі України іноземця або особи без громадянства може здійснюватись тільки на підставі постанови адміністративного суду, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Суд зазначає, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про видворення за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття указаними органами рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства.
Щодо позовних вимог про утримання громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку суд зазначає наступне.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців, як передбачено частиною 6 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонслужби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців відповідно до вимог пункту 3 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1110.
Враховуючи те, що відповідач не в змозі без грошових коштів та документів, що посвідчують особу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та примусово видворити за межі України, громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, затримавши його з метою підготовки документів для його видворення за межі України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову.
На підставі наявних у справі доказів, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Донецького прикордонного загону до громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 про затримання на термін до шести місяців з метою підготовки документів для його видворення за межі України у примусовому порядку з розміщенням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства УМВС України та видворення за межі України в примусовому порядку до країни походження – задовольнити повністю.
Затримати громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 до 02 червня 2011 року з метою підготовки документів для його видворення за межі України у примусовому порядку з розміщенням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства УМВС України.
Громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, піддати адміністративному видворенню за межі території України в примусовому порядку до країни походження.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 01 березня 2011 року в присутності представника позивача.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.