Справа № 2-а-303/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              08 лютого 2011 року                                                                                                                 м. Дніпропетровська

Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі  м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

               17 січня 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі  м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати здійснити перерахунок та провести відповідні виплати  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з 22.05.2008 року по час винесення судом постанови з урахування фактично виплачених сум та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась, тому просить вимоги задовольнити.

Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.     

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав.

Ухвалою суду від 19.01.2011 року в частині позовних вимог, що виходять за межі встановленого Законом строку звернення до суду, позовні вимоги залишено без розгляду.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 31.07.2008 р. № 341-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач є дитиною війни.  Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року  дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі  позивачу нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дитині війни»відповідно до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»і на цей час продовжують нараховуватися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року –48,1 гривень, з 1 липня 2008 року –48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року –49,8 гривень.   У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.»щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- визнані неконституційними.   

Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-VI - визнано неконституційним.  

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

За змістом ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року Кабінету Міністрів України надане право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розмірів підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «діти війни», а чинною залишається постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно якої підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року –48,1 гривень, з 1 липня 2008 року –48,2 гривень, з 1 жовтня 2008 року –49,8 гривень.   

Разом з тим, зазначена норма ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»передбачає встановлення розмірів лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.   За таких обставин, дія цієї норми не може поширюватися на спірні правовідносини, тому як розмір щомісячної надбавки до пенсії згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, встановлюється з розміру мінімальної пенсії за віком.   

Оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік»не було встановлено жодних обмежень щодо виплати підвищення пенсії на 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у 2009 році вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», обчислювався виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»не було встановлено жодних обмежень щодо виплати підвищення пенсії на 30% у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій дітям війни виступає мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», повинен обчислюватися виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2010 році мала здійснюватися відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

При цьому посилання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути підставою для порушення права позивача на виплату підвищення пенсії за цей період, оскільки незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на соціальні виплати, Конституцією України, зокрема її ч. 2 cт.3, гарантовано, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а ст. 46 Конституції  України гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.       

Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 17 липня 2010 року по 17 січня 2011 року.

Що ж стосується вимог про зобов'язання в подальшому проводити нарахування і виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то вони не можуть бути задоволені, оскільки захист можливого порушення прав позивача в майбутньому не передбачений законодавством.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 7-11, 71, 99, 158, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

 Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного  фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, які полягають у неповному нарахуванні та несплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції закону від 19.12.2006 р.) у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

   Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в  Самарському районі  м. Дніпропетровська провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції закону від 19.12.2006 р.)  у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»за період з 17 липня 2010 року по 17 січня 2011 року, за виключенням сум, які раніше були їй виплачені за ці періоди.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання копії постанови апеляційної скарги.

             Суддя