Справа № 33ц-621/07 Головуючий у І інстанції - Підлісна І.М.
Категорія 28 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Волинської області в складі:
Русинчука М.М., Расевича С.І., Стрільчука В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання недійсним реєстраційного посвідчення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2006 року,
встановила:
26 вересня 2005 року ОСОБА_1звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 липня 2000 року між нею та відповідачем було укладено договір пожиттєвого утримання, за яким вона передала у власність ОСОБА_2. належну їй однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язувався пожиттєво повністю утримувати її, забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом і необхідною допомогою, зберігши в її безоплатному користуванні вказану квартиру. Однак ОСОБА_2 порушено умови договору довічного утримання і так як він не виконує своїх обов'язків, просила розірвати вказаний договір та визнати недійсним реєстраційне посвідчення на спірну квартиру, видане ОСОБА_2.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 6 березня 2006 року позов задоволено.
Постановлено розірвати договір пожиттєвого утримання, укладений 24 липня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Повернути сторони в попереднє положення.
Визнати недійсним реєстраційне посвідчення, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на квартиру АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_2.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилено, а рішення міськрайонного суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і винести нове рішення про відмову в задоволенні позову як безпідставного.
ОСОБА_1касаційну скаргу заперечила, зазначивши про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Просила залишити їх без змін.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішеннь відсутні, виходячи з наступного.
При розгляді справи судами встановлено, що 24 липня 2000 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, згідно з яким ОСОБА_1передала у власність ОСОБА_2. однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а той в свою чергу зобов'язався пожиттєво повністю утримувати ОСОБА_3., забезпечувати її харчуванням, одягом і необхідною допомогою та зберігати в її безкоштовному пожиттєвому користуванні вказану квартиру. Вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду і необхідної допомоги) сторонами була встановлена в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму щомісячно.
Задовольняючи позов, Тернопільський міськрайонний суд на підставі досліджених доказів обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 було порушено умови вказаного договору щодо надання утримання, харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги ОСОБА_1
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Волинської області
________________________________М.М. Русинчук
_______________________________ С.І.Расевич
________________________________В.А. Стрільчук