ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року Справа № 2а/0370/146/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
за участю представника позивача Хомич Р.В.,
представника відповідача Чорного С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Феміда-Інтер" до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року № 0001852302/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» за липень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за серпень 2009 року та з постачальником першої ланки ТОВ «Станед» за жовтень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2009 року, за результатами якої відповідачем складений акт від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463, в якому зафіксоване порушення ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» абз. «а» пп..7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.
На підставі акту від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463 Луцькою ОДПІ 30.12.2010 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0001852302/0, яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування в розмірі 34 211 грн., з них за липень 2009 року в розмірі 21 011 грн. та за жовтень 2009 року в розмірі 13 200 грн.
З винесеним Луцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2010 року № 0001852302/0 позивач не погоджується так як вважає, що невиїзна перевірка ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» за липень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за серпень 2009 року та з постачальником першої ланки ТОВ «Станед» за жовтень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2009 року проведена безпідставно, з порушенням ст.11 та ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, на думку позивача, висновки, зроблені в акті перевірки від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463, щодо порушення ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» абз. «а» пп..7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними, оскільки будь-яких порушень позивачем формування податкового кредиту, суми якого в подальшому заявлені до відшкодування з державного бюджету, Луцькою ОДПІ не встановлені. Також і не встановлені будь-які порушення ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» при здійсненні господарських операцій між ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» та ТОВ «Станед», у зв’язку з чим у Луцької ОДПІ були відсутні підстави зменшувати суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 34 211 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року № 0001852302/0 з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що актом перевірки від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463 виявлене порушення ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» абз. «а» пп..7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки станом на 08.12.2010 року відсутні результати перевірок постачальників першої ланки ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» та ТОВ «Станед», у зв’язку з чим Луцькою ОДПІ не можливо підтвердити суми податку на додану вартість, які заявлені ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» до відшкодування.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» за липень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за серпень 2009 року та з постачальником першої ланки ТОВ «Станед» за жовтень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за листопад 2009 року, за результатами якої відповідачем складений акт від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463, на сторінці 5 якого (а.с.14) зафіксовано, що основним постачальником ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» є ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус», яким реалізовано позивачу товар: з’єднувач з різьбою, кільце цільне для з’єднання зажимів. Сума поставленої продукції склала 126 068 грн. 29 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 21 011 грн. 38 коп.
Зазначені обставини не заперечуються сторонами та підтверджується також і наявними в матеріалах справи видатковою накладною від 30.06.2009 року № РН0000237; податковою накладною від 07.07.2009 року № 500, податковою накладною від 22.07.2009 року № 502, платіжними дорученнями № 832 від 06.07.2009 року та № 910 від 22.07.2009 року.
Представниками сторін також не заперечується, що згідно рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» за червень 2009 року, суму податку на додану вартість в розмірі 21 011 грн. 38 коп. позивачем заявлено до відшкодування.
Також, відповідачем на сторінці 6 акту (а.с.15) зафіксовано що одним із основних постачальників ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» є ТОВ «Станед», яке реалізувало ТзОВ фірмі «Феміда-Інтер» товар (внутрішній блок касетний) на суму 79 200 грн., в тому числі ПДВ 13 200 грн.
Зазначені обставини не заперечуються сторонами та підтверджується також і наявними в матеріалах справи видатковою накладною від 25.09.2009 року № РН-0000007, податковою накладною № 32 від 15.09.2009 року, а також платіжним дорученням № 1438 від 15.09.2009 року.
Сторонами також не заперечується, що згідно рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» за вересень 2009 року, суму податку на додану вартість в розмірі 21 011 грн. 38 коп. позивачем заявлено до відшкодування.
Як вбачається з висновків, зроблених відповідачем на сторінках 5-7 (а.с. 14-16) в акті перевірки ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463, порушення товариством абз. «а» пп..7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем встановлено з підстав відсутності відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» - ТОВ «Салон опалювальної техніки «Будерус» та ТОВ «Станед».
За наслідками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463, Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року № 0001852302/0 яким, за порушення зменшено суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування в розмірі 34 211 грн., з них за липень 2009 року в розмірі 21 011 грн. та за жовтень 2009 року в розмірі 13 200 грн..
Разом з тим, винесене Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішенням від 30.12.2010 року № 0001852302/0 суд вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пп.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно із пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку
Як встановлено судом, відповідачем не заперечується правомірність формування ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» податкового кредиту, крім того правомірність формування позивачем податкового кредиту підтверджена наявними у справі податковими накладними, які в розумінні п.7.2.3 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», норми якої діяли на момент виникнення спірних правовідносин та положеннями якої керувався позивач при проведенні документальної невиїзної перевірки, органи державної податкової служби наділені повноваженнями проводити позапланові виїзні перевірки у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином Луцькою ОДПІ, за наявності підстав визначених п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», необхідно було б провести саме позапланову виїзну перевірку в результаті якої з’ясувати правові підстави формування ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер» податкового кредиту на підставі первинних документів, після чого вирішувати питання про підтвердження чи не підтвердження, заявлених ТзОВ фірмою «Феміда-Інтер», зайво сплачених сум податку на додану вартість до відшкодування з державного бюджету України.
В супереч положенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем не дотримано встановленої процедури проведення документальних перевірок, а зафіксовані в акті від 10.12.2010 року № 9309/23-03/20136463 висновки не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 30 грудня 2010 року № 0001852302/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 15 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока