Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22-ц-310/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Андріянов О.В.

2,  5                           Доповідач Савченко  С. О.   

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2011 року    Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :   

                 головуючого судді :  Вербицького В.С.,

                                        суддів:  Єгорової С.М.., Савченко С.О.

                           при секретарі :  Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 01 грудня 2010 року в  справі за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні права власності  Ѕ частки житлового будинку,

                                                       ВСТАНОВИЛА :   

            В липні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном, про заборону порушення права власності та виділ в натурі Ѕ частки житлового будинку..

Зазначала, що вона та відповідач з 19 жовтня 2001 року по 05 травня 2004 р. проживади в зареєстрованому шлюбі, а з травня 2004 року по 06 вересня 2007 року проживали у фактичних шлюбних відносинах. Під час зареєстрованого шлюбу купили в рівних частинах будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1. Спільно зробили ремонт будинку та побудували надвірні будівлі.. Після припинення спільного проживання відповідач  перешкоджає їй у праві користування своєю власністю шляхом відібрання у неї ключів від вхідних дверей.           

          В жовтні 2010 року позивачка збільшила позовні вимоги посилаючись на те, що відповідач не визнає факт проживання з нею в фактичних шлюбних відносинах до вересня 2007 року, тим самим не визнає, що ними за спільні кошти було проведено будівництво сіней, хліва та льоху біля будинку АДРЕСА_1 . Просила зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні нею права користування і розпорядження Ѕ частиною будинку з надвірними будівлями шляхом надання їй ключів від будинку та не чинити будь-яких перешкод у володінні її часткою майна на даний час і в майбутньому, визнати за нею та відповідачем право власності на самовільно збудовані сіни, хлів та погріб, що належить їм праві спільної часткової власності та виділити їй в натурі Ѕ частину спірного  будинку з  Ѕ частиною огорожі, вбиральні, водоводу, 2/5 частинами  хліва і погріба.

            01 грудня 2010 року позивачка просила залишити без розгляду її позовні вимоги в відношенні виділу в натурі Ѕ частини будинку з належною частиною надвірних будівель.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 01 грудня  2010 року позов задоволено частково.   

Суд встановив, що сіни, хлів та погріб належать сторонам на праві спільної сумісної власності, як побудовані під час спільного  проживання однією сім’єю, а також суд визнав, що права позивачки порушені і підлягають захисту шляхом усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні спільним майном. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить  скасувати рішення суду першої інстанції, яке, як вважає відповідач, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що суд неповно з’ясував обставини справи,  не врахував його докази в тій частині, що всі будівельні роботи були проведені ним та його теперішньою дружиною ОСОБА_5, будівництво будинку та надвірних будівель не завершено, а тому не може бути визнано право власності  на об’єкти незавершеного будівництва.

В засіданні апеляційного суду відповідач та його представник  підтримали доводи апеляційної скарги, а представник  позивачки просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду  відповідає обставинам справи та вимогам закону.   

             Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог ,заявлених в суді першої інстанції  (ч.1 ст.303 ЦПК України).

          Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.   

            Як  встановлено судом і підтверджується матеріалами  справи, сторони перебували в зарєестрованому шлюбі з 19 жовтня 2001 року по 05 травня 2004 року, що підтверджується  відміткою в паспорті позивачки (а.с.6) та свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.8),право власності на будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить позивачці та відповідачу на підставі  договору купівлі-продажу, посвідченого 24 вересня 2002 року, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 купили в рівних частинах зазначений будинок(а.с.9), тобто кожна сторона має у власності 1\2 частину будинку з належною частиною надвірних будівель.

          Відповідач не звертавсь до суду з зустрічним позовом про оспорювання права власності на будинок.

          Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року з послідуючими змінами і доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»різні господарські будівлі (літні кухні, сараї, тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

            За вимогами ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва, прийняття в експлуатацію та державної реєстрації. Матеріали справи не містять доказів надання дозволу на будівництво будівель та прийняття їх в експлуатацію.

          Виходячи з викладеного, висновок суду першої інстанції  в частині визнання права власності на 1\2 частину новозбудованих сіней, сараю та погріба є невірним і таким, що підлягає скасуванню.

           З пояснень сторін видно, що в будинку АДРЕСА_1  проживає ОСОБА_3 з іншою дружиною, повністю володіє, розпоряджається та користується будинком, що свідчить про створення ним перешкод у здійсненні позивачкою права власності  на 1\2 частину будинку.

            Суд дав правильну оцінку доказам  по справі та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач чинить перешкоди ОСОБА_4 в користуванні належною їй частиною будинку і вона відповідно до 391 ЦК України, як власник, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування своїм майном.

             Керуючись  ст.303, ст.307 ч.1 п.2, п.3 ч.1, ст.309, ст.314 , ст. ст. 316, 317, 319  ЦПК   України, колегія суддів, -

                                                               В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Рішення  Світловодського міськ районного суду Кіровоградської області  від 01 грудня 2010 року в частині визнання права власності за ОСОБА_4 на Ѕ частину погрібу, Ѕ частину сараю та Ѕ частину сіней, що розташовані за адресою: будинок АДРЕСА_1 скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності  на 1\2 частину сіней, 1\2 частину сараю та 1\2 частину погріба відмовити.

          В іншій частині рішення залишити без змін.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене  в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної  сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ.

                 Головуючий суддя:   

                                       судді: