Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-77/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді: Драного О.П.,
суддів: Петрової І.М., Ремеза П.М.,
за участю прокурора: Замороза О.Р.,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурора Добровеличківського району на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, раніше судимого:
- 3 серпня 1999 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.142 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 2 квітня 2005 року по відбуттю строку покарання, засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
За вироком Добровеличківського районного суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 3 квітня 2001 року, близько 9 годин 00 хвилин, перебуваючи у будинку ОСОБА_3, що розташований у АДРЕСА_2, до якої прийшов зробити зачіску, повторно, по мотивам корисливої зацікавленості, з ціллю заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що господарка відвернулась, шляхом вільного доступу таємно викрав з тумбочки у прихожій кімнаті мобільний телефон "Нокіа 5140" вартістю 296,00 грн., зі стартовим пакетом мобільного оператора "МТС" вартістю 30 грн., на рахунку якого було 19,00 грн. і який належав чоловікові господарки, ОСОБА_4 З викраденим з місця вчинення злочину зник, спричинивши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 345 грн.
В зміненої апеляції прокурор просить виключити з вироку районного суду обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, а в решті вирок залишити без зміни, оскільки при винесенні даного вироку суд порушив вимоги ст.67 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 та невірно зазначив останньому обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити у частині призначення покарання, пом’якшити вирок, призначити покарання з іспитовим строком, оскільки він повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.
Також, зазначає що на його утриманні знаходиться дружина з якою вони перебувають у цивільному шлюбі, яка на даний час дуже хворіє та потребує його матеріальної та моральної допомоги.
Заслухавши доповідача, думку прокурора який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2 в інтересах своєї апеляції, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають задоволенню за таких підстав.
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, через що докази досліджувались у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України. З метою встановлення чи правильно розуміє засуджений та інші учасники судового розгляду такий порядок дослідження доказів по справі, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції судом роз’яснено всім учасникам положення ст.299 КПК України, а також і те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. На дослідження доказів у порядку передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджений погодився добровільно після роз’яснення йому наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 20 жовтня 2010 року (а.с. 95).
Однак, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції порушив вимоги п.1 ч.1 ст.67 КК України, безпідставно врахував обставину, яка обтяжує покарання: рецидив злочинів, так як зазначене являється кваліфікуючою ознакою диспозиції ч.2 ст.185 КК України і не може повторно враховуватись, як обтяжуюча покарання обставина, тому її необхідно виключити з мотивувальної частини вироку.
Призначаючи міру покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, однак не в достатній мірі врахував особу засудженого, який має постійне місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, злочин вчинив внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин викликаних тяжким перебігом вагітності дружини; обставини що пом’якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків.
Обставин, які обтяжують покарання засудженого не встановлено.
Тому, з урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне застосувати положення ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від покарання із призначенням іспитового строку та покладенням зобов'язань відповідно до ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора та засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання, навчання.
Звільнити ОСОБА_2 з-під стражі з залу суду негайно.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про застосування в якості обтяжуючої обставини ОСОБА_2 - рецидив злочину.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: