УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-21185/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 10.3.2 (Ш) Масалітіна Н.А.
Доповідач - Михайлів Л.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної у місті ради на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання незаконної бездіяльності щодо невиплати грошової допомоги учаснику ліквідації на ЧАЕС та інваліду війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради (надалі - УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради) про визнання незаконною бездіяльності щодо невиплати грошової допомоги учаснику ліквідації на ЧАЕС та інваліду війни, посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 та 2009 роки не в повному обсязі. Також позивачу, як інваліду війни, у 2008 та 2009 роках була не повному обсязі нарахована щорічна допомога до 5 травня. В подальшому позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по грошовій допомозі учаснику ліквідації на ЧАЕС та інваліду війни за 2008 рік.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано відмову УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради у перерахунку допомоги на оздоровлення та допомоги інвалідам війни незаконною.
Зобов’язано УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради донарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2970 грн. та допомогу інвалідам війни за 2009 рік до 05 травня в сумі 3534 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й є головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Крім того, відповідач вважає, що розмір разової допомоги до 5 травня та допомоги на оздоровлення за 2009 рік виплачено позивачу у розмірах, встановлених діючим законодавством. Суд невірно розрахував розмір недоплати щорічної допомоги позивачу на оздоровлення за 2009 рік, фактично вона становить 2905 грн.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, є інвалідом 2-ї групи, у зв’язку з чим УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради, на обліку якого він перебуває, йому виплачує щорічно одноразову допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи та щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту незаконності дій відповідача щодо виплати на користь позивача в 2009 році сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії інваліду 2-ї групи та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни в розмірах, нижчих ніж встановлені відповідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити нарахування та виплату сум такої допомоги у відповідності до вищевказаних норм Законів.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2009 рік норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а також щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з права позивача на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також, на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».
Так, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, дія якої відновлена Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2-ї групи у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.
У відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, дія якої відновлена Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, інвалідам війни 2-ї групи виплачується щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На час виплати у 2009 році УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради на користь ОСОБА_2 сум допомоги на оздоровлення та допомоги до 5 травня дія ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розміру такої допомоги зупинена не була.
Разом з тим, як вбачається з довідок № 6/15-374 від 15.10.2009 року, № 6/15-373 від 14.10.2009 року, наданих відповідачем (а.с. 4, 5), щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2009 рік – у лютому 2009 року в сумі 120 грн., а допомога до 5 травня в сумі - 430 грн., що не відповідає розмірам, які передбачені відповідно ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про незаконність дій відповідача щодо виплати на користь позивача щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 травня у 2009 році є правильним, відповідає вимогам діючого законодавства та підтверджується матеріалам справи.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу як інваліду війни на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»від 18.03.2009 року № 211, а також стосовно нарахування та виплати щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562 є необґрунтованими, оскільки вказані нормативні акти суперечать положенням відповідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.
Аналогічне положення міститься й в ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи апеляційної скарги відповідача щодо невірного визначення судом розміру допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення в 2009р. у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» становить 605 грн., а не 618 грн., як визначено судом першої інстанції, то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік з урахуванням проведених виплат, становить: (605 грн. х 5 – 120 грн.) = 2905 грн.
Оскільки, викладаючи резолютивну частину постанови за результатами розгляду справи, суд першої інстанції не невірно визначив суму допомоги на оздоровлення за 2009 рік, не конкретизував за який саме період він визнав незаконною відмову відповідача в перерахунку позивачу допомоги на оздоровлення та допомоги до 5 травня й не зазначив на підставі якого саме нормативно-правого акту відповідач повинен здійснити такий перерахунок, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу – задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції – змінити, виклавши абзац 2 та 3 її резолютивної частини в іншій редакції.
В іншій частині постанова суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року змінити виклавши абзац другий та третій резолютивної частини постанови в такій редакції:
«Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу у перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня за 2009 рік незаконною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2009р., передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі п'яти мінімальних зарплат станом на час її виплати, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період в сумі 2905 грн., а також щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік як інваліду війни 2-ї групи у відповідності до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком станом на час її виплати з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період в сумі 3534 грн.»
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: