Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул. Воровського 3, Кіровоградської області, 26300                     

Справа  № 2-а-202/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.02.2011   Гайворонський районний суд Кіровоградської області  в складі судді:

                     Панасюк Ігор Валентинович

розглянувши в м. Гайвороні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач зверну-вся(-лась) до суду з зазначеним адміністративним позовом та вказа-в(-ла), що згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни».

Ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71 ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 19.07.2007 року № 6-рп/2007, визнано такою, що не відповідає Конституції України        (є неконституційними), вищезазначені положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Враховуючи це відповідач повинен щомісячно виплачувати йому (їй) доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії.

Однак, всупереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вищезазначеного рішення Конституційного Суду не робить цих виплат, чим порушує конституційні права позивача, передбачені ст. 46 Конституції України соціальний захист та право на отримання допомоги. Позивач просить стягнути з відповідача на його (її)  користь щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком невиплаченої з 2006 р. по день ухвалення рішення та виплачувати її в подальшому.

Представник відповідача направив до суду заяву в якій вказав, що позов не визнає. Виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” управління Пенсійного фонду не має можливості, оскільки відповідні кошти не передбачені та не профінансовані. Не заперечує, що позивач має статус дитини війни.

Суд дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини по справі та відповідні їм правовідносини.

Позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення  та не заперечується сторонами.

Позивачу відповідачем не здійснюється підвищення до пенсії до цього часу, що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

Позивач являється особою похилого віку, про порушення свого права в частині отримання щомісячної державної соціальної допомоги дізнався нещодавно, тому строк на звернення його до суду підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскаржувані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»неконституційними не визнавались, тому для проведення позивачу спірних виплат у 2006 році правові підстави відсутні, тому позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію: ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Відомості Верховної Ради України, 2005р., N 4, ст. 94; 2006 р., NN 9-11, ст. 96, N 19-20, ст. 166), з урахуванням ст. 111 цього закону.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»втратило чинність з дня ухвалення даного рішення.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними. Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування йому підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та  крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI  від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини  першої  доповнено новою частиною  такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 776 гривень; працездатних осіб -744 гривні; осіб, які втратили працездатність - 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Нормами Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік“ не нередбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, та крім цього  ст. 52 Закону України  “Про  Державний бюджет України на 2010 рік“ встановлено  у 2010 р. прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. Оскільки в 2009-2010 роках ніяких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист  дітей війни»не вносилось, позивач має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% за вищезазначений період.

Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 р. за № 2017 та Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 р. за № 966 розмір мінімальної пенсії за віком не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскілки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст.ст. 22, 46, 48 Конституції України.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що позивачеві з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, а саме з 09 липня 2007 року, так як пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»втратив чинність з цієї дати, повинно здійснюватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону.

          Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у частині здійснення виплат у майбутньому з наступних підстав.

             У позові міститься вимога про визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними, тобто позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не здійснення підвищення до пенсі.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень   адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження  з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дій); 4)  безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)  з урахуванням права особи у процесі прийняття рішення4 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки вимоги  позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії у майбутньому, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду, тобто рішення, дія чи бездіяльність відповідача, які необхідно перевірити на предмет відповідності вимогам ч.3 ст. 2 КАС України. Тобто, відповідно до наведеної норми, судовому захисту підлягають порушені права, а не ті, які в майбутньому можливо будуть порушені.

Отже, так як позивачу до цього часу не здійснюється виплата підвищення  до пенсії, суд вважає за необхідне зобов'язати  відповідача  здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії,  починаючи з 09 липня 2007 року включно.    

          Керуючись, ст.ст. 19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 71, ч. 2, ч. 3 ст. 99, 158-163, 167, 256 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та за період з 01 січня 2009 року по 01 лютого 2011 року включно.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок.

          Постанову суду в частині стягнення пенсійних платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гайворонський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.          

Суддя           І. В. Панасюк