Справа № 2-а-121/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 року  Васильківський районний суд Дніпропетровської області  у складі:

судді – Ушакової Н.Є.

при секретарі –Сергійчик Л.М.                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Васильківка  адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Дніпропетровської області «Про визнання протиправними дії Фонду соціального страхування щодо порядку нарахування та виплати одноразової допомоги та стягнення суми у розмірі 38 403 грн.», -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 17.06.1988 року він отримав виробничу травму.

12.01.1989 року  йому встановлена, відповідно до  висновку МСЕК ,стійка втрата професійної непрацездатності 40 % та ІІІ група інвалідності,  безстроково.

18.01.2011 року Відповідач у своєму листі відмовив йому у нарахуванні та виплаті одноразової допомоги як інваліду професійного захворювання, вказуючи на те, що він отримав каліцтво до того як був прийнятий Закон, який дає право на отримання одноразової  допомоги.

Посилаючись, як на правову підставу на ст.9 Закону України «Про охорону праці», п.»б»ч.1  ст.21. Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч.1 п.3 «Прикінцевих Положень вищевказаного Закону , просив суд визнати протиправними дії Фонду соціального страхування щодо порядку нарахування та виплати одноразової допомоги та стягнути на його користь  38 403 грн  .

В судовому засіданні позивач підтримав  позовні  вимоги.

Представник відповідача, за дорученням, Донець А.М., позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи їх у письмовому запереченні, та пояснив у судовому засіданні , що дійсно Позивач знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Васильківський райагрохім».

17 червня 1988 року  ОСОБА_1 отримав травму.

12.01.1989 року встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності.

На момент отримання травми законодавством не було передбачено виплата одноразової допомоги.

01 квітня 2001 року  набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Згідно ч.2 вищевказаного Закону ВАТ «Васильківський райагрохім»передало документи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Дніпропетровської області.

З 19 червня 2001 року  Відповідач  продовжував страхові виплати Позивачу.

Позовні вимоги вважають необґрунтованими, тому що  право на  стягнення одноразової  у зв*язку з ушкодженням здоров*я  виникає у тому випадку,  коли стійка втрата непрацездатності вперше встановлена  після вступу в дію Закону України «Про охорону праці», а саме з 24 листопада 1992 року.

Стійка втрата професійної працездатності Позивачу встановлена безстроково 12.01.1989 року, тому  дії Відповідача в частині відмови у нарахуванні та виплаті одноразової допомоги  вважає правомірними.

Вислухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

17 червня 1988 року ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 2 (а.с.13-14).

Згідно довідки МСЕК серія ВТЕ-28 № НОМЕР_1 -  12.01.1989 року ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності, безстроково з  40% стійкої втрати професійної працездатності  (а.с.5).

ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності (ІІІ група трудове каліцтво) в Управлінні Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області (а.с.3).

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.1997 року з Васильківського АТ «Райагрохімія», Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 стягнуто одноразово 36 грн. за період вересень-листопад 1997 року, та щомісяця стягувати по 12 грн., починаючи з 01.12.1997 року до подальшого перерахунку відшкодування шкоди в порядку, встановленому законодавством України (а.с.15-17).

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Дніпропетровської області від 17.03.2010 року № 0402/8/8/28  потерпілому ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 256,02 грн  (а.с.7).

Крім того, рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 31.03.2004 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по виплаті страхових платежів за період 01.03.1998 по 01.03.2004 року в розмірі 4335 грн. 51 коп., та зобов*язано щомісяця стягувати по 121 грн. 51 коп., починаючи з 01.03.2004 року, безстроково (а.с.18-21).

У січні 2011 року  Позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі з проханням призначити та виплатити одноразову допомогу .За результатами розгляду вказаної заяви позивачу було відмовлено у виплаті одноразової допомоги (а.с.6)

       П.3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності “ (далі-Закон) передбачає, що передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту.   

Статтею 21 Закону України N 2272-III від 22.02.2001 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку здійснити виплату одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Згідно п.2 ст.34 (Закону України N 2272-III) у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

При вирішенні позову про стягнення одноразової допомоги суд прийняв до уваги,  що ушкодження здоров*я ОСОБА_1   мале місце  у 1988 році,  та дійсно було пов*язане з виконанням трудових обов*язків.

Згідно довідки МСЕК серія ВТЕ-28 № НОМЕР_1 - 12.01.1989 року Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, безстроково ,  40% стійкої втрати професійної непрацездатності  до  моменту  вступу в дію Закону України «Про охорону праці»( 2694-12) , який набрав чинності   24 листопада 1992 року.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.   

       Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають суду підстави вважати, що  рішення про не призначення та відмова у виплаті одноразової допомоги позивачу, прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі та  у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

На підставі вищевикладеного та  керуючись     ст.  ст. 1, 21, 34   Закону  України  «Про загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування  від  нещасного  випадку  на  виробництві  та  професійного  захворювання, які  спричинили  втрату  працездатності»від  23.09.1999  року № 1105 –ХІV ст.ст. 6,10, 11, 17,  159-163, 167  КАС України,   суд,ст.70-71, ст.163 КАС України, суд  -        

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Дніпропетровської області «Про визнання протиправними дії Фонду соціального страхування щодо порядку нарахування та виплати одноразової допомоги та стягнення суми у розмірі 38 403 грн.»- за безпідставністю.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст  постанови виготовлений 16.03.2011 року.

Суддя                                                            Н.Є. Ушакова