Справа № 2-2645/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

17 березня 2011 року

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,

за участі позивача –ОСОБА_1,

за участі відповідача –ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа –ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,  

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що від шлюбу із відповідачем має повнолітню дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу із ОСОБА_2 залишився проживати із матір’ю (позивачем за цим позовом) та перебуває на її утриманні; зазначаючи у позові про те, що син продовжує навчання на третьому курсі денного відділення  Машинобудівного коледжу Дніпропетровського національного університету та потребує матеріальної допомоги,  у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дитини у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.  

        У судовому засіданні  позивач підтримала позов повністю, надала пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, та просила суд повністю задовольнити поданий позов.

        Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, та, зокрема,  зазначив про те,  визнає позов в розмірі 400 грн., оскільки офіційно не  працевлаштований, його дохід в середньому в місяць складає близько 2 000 –2 400 грн.,  та іноді отримував від своєї матері грошові кошти на утримання сина, а також про те, що з липня 2010 року приймає участь в утриманні дитини шляхом сплати 600 грн. щомісяця, має родину тощо. На переконання відповідача, через вищенаведене він не в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини в заявленому позивачем розмірі, та просив суд  присудити до сплати на користь позивача аліментів   в розмірі  400 грн.  

       Суд, заслухав сторін та дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.                

       Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

       Як було встановлено судом,  ІНФОРМАЦІЯ_1. у подружжя  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина -   ОСОБА_3,  про що відділом реєстрації актів громадянського стану у Книзі реєстрації актів про народження було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітнього ОСОБА_3, який є студентом 3 курсу денного відділення бюджетної форми навчання  Машинобудівного коледжу Дніпропетровського  національного університету імені Олеся Гончара, та 30.06.2012 року закінчує навчання.  

       Відповідно до ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати; якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1 ст. 199 СК).

       Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК України).

       Як було встановлено судом, батьки повнолітнього ОСОБА_3 не досягли згоди щодо виконання батьками обов’язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, що й стало приводом для цього звернення до суду. За розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_3  досяг 18 років та продовжує навчання, та станом на дату розгляду справи судом є студентом ІІІ курсу  денного  відділення бюджетної форми навчання  Машинобудівного коледжу Дніпропетровського  національного університету імені Олеся Гончара, та 30.06.2012 року закінчує навчання, мешкає разом із матір’ю та потребує матеріальної допомоги.  

        При вирішенні питання  щодо розміру аліментів, які підлягають присудженню до стягнення з відповідача, суд виходить з наступного.

        Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

        За ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  Отже, за судового розгляду даної справи відповідач не скористався правом надання заперечень  проти позову,  не надав  жодних доказів щодо його витрат,  які унеможливлюють виконання з його боку обов’язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,  тому, враховуючи те, що суд розглядає справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі,  та з урахуванням наявних у цій справі та визначених ч. 1 ст. 184 СК підстав (зокрема, відповідач  має нерегулярний, мінливий дохід),  на переконання суду вбачаються правові підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,  не в заявленому позивачем розмірі (?  частки заробітку (доходу)  відповідача), а в твердій грошовій сумі.  Водночас, на виконання приписів ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач  не надав жодних доказів щодо свого стану  здоров'я та матеріального становища, стосовно наявності  у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, щодо  інших обставини, що мають істотне значення, за наявності яких для суду вбачалися би підстави для присудження до стягнення аліментів в іншому розмірі, ніж той, що вище визначений судом.  

        Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

        Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

        Вирішуючи при ухваленні рішення в обов’язковому порядку питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, та відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягають присудженню зазначені судові витрати.          

        Керуючись ст.ст.  10, 11, ч. 3 ст. 88, ст.ст.  212, 214-215, 218,  367 ЦПК України,   суд                                           

ВИРІШИВ:

        Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа –ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який  продовжує навчання,  задовольнити частково.     

       Стягувати з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання сина, який продовжує навчання –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  починаючи з 29.11.2010 р. та до припинення ОСОБА_3 навчання –30.06.2012 р.,  в розмірі  500 грн.  щомісячно.            

       Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць  допустити до негайного виконання.

       Стягнути з  ОСОБА_2  на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120  (ста двадцяти) грн.    

      В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти  днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.             

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя