Справа №2-406/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі Лаць А.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника Луцької міської ради, виконавчого комітету Луцької міської ради Грелі А.Ю.

представника КП “Луцький спеціалізований комбінат

комунально-побутового обслуговування населення” Сторожука А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського голови, виконавчого комітету Луцької міської ради, комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2010 року позивач звернувся в суд з позовом до Луцького міського голови, виконавчого комітету Луцької міської ради, комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. Заяву мотивує тим, що на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 08.04.2008 року по справі №22ц-156/08 розпорядженням Луцького міського голови від 30.07.2010 року №431-рб позивача з 30.07.2010 року було поновлено на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування”. Цього ж дня розпорядженням від 30.07.2010 року Луцького міського голови позивача звільнено з посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” у зв’язку із закінченням строку дії укладеного з ним контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України). Вважає, що звільнення його із займаної посади є незаконним та прийняте з порушенням вимог трудового законодавства.

Покликаючись на вищевикладене, просить визнати звільнення його із посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” незаконним та поновити його на цій посаді, стягнути з комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” грошові кошти як середній заробіток за час вимушеного прогулу та 8000 (вісім тисяч) грн. грошової допомоги по виходу на пенсію.

В судовому засіданні позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме, п.3, просив стягнути грошові кошти, як середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення суду. Решту заявлених позивач та його представник, кожен зокрема, підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача Луцької міської ради Греля А.Ю. та представник відповідача комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” Сторожук А.Ф. в судовому засіданні позов не визнали. Суду пояснили, що ОСОБА_1 працював на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” відповідно до контракту від 24.03.2006 року укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Луцької міської ради. Сторони в контракті передбачили, що строк його дії починається з 01 березня 2006 року і закінчується 01 жовтня 2007 року. п. 29 контракту передбачено, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою Сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін. Сторони не домовлялись про продовження чи поновлення контракту, тому він закінчився 01 жовтня 2007 року (ч. 1 п. 25 контракту). Оскільки позивач розпорядженням Луцького міського голови від 06.02.2007 року №69-р був звільнений незаконно, тому на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 08.04.2008 року по справі №22ц-156/08 розпорядженням Луцького міського голови від 30.07.2010 року №431-рб його було поновлено на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” та відповідно до розпорядження Луцького міського голови від 30.07.2010 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” у зв’язку із закінченням строку дії укладеного з ним контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України). Вказують, що твердження позивача про те, що трудові відносини тривали після закінчення контракту не має під собою жодних правових підстав, оскільки позивачем не враховано, що між ним та органом управління майном укладено контракт з відповідними умовами та рішення про поновлення чи продовження якого приймається за угодою Сторін. За таких обставин вважають, що звільнення позивача проведено у повній відповідності із чинним трудовим законодавством України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі дослідивши та оцінивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” відповідно до умов контракту від 24.03.2006 року укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Луцької міської ради. Контрактом передбачено, що він діє з 01 березня 2006 року до 01 жовтня 2007 року.

Призначення на посаду директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” здійснюється шляхом укладення з ним контракту. Між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Луцької міської ради був укладений лише один контракт від 24 березня 2006 року. Дана обставина сторонами не оспорюється.

Як встановлено, розпорядженням Луцького міського голови від 06.02.2007 року №69-р ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” незаконно, тому на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 08.04.2008 року по справі №22ц-156/08 розпорядженням Луцького міського голови від 30.07.2010 року №431-рб його з 30.07.2010 року поновлено на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування”. Розпорядженням від 30.07.2010 року Луцького міського голови позивача звільнено з посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” у зв’язку із закінченням строку дії укладеного з ним контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України).

Сторони в контракті передбачили, що він діє з 01 березня 2006 року до 01 жовтня 2007 року.

Пунктом 29 контракту передбачено, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою Сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін.

Сторони не домовлялись про продовження чи поновлення контракту, тому він закінчився 30 вересня 2007 року (ч. 1 п. 25 контракту).

Оскільки, ОСОБА_1 на день закінчення контракту уже був звільнений з посади директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування”, тому розпорядження Луцького міського голови №432-рб від 30.07.2010 року про його звільнення, у зв’язку із закінченням терміну дії контракту був виданий лише після відповідного поновлення на виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 08.04.2008 року по справі №22ц-156/08.

Судом встановлено, що п. 21 контракту передбачено, у разі виходу керівника на пенсію йому виплачується грошова допомога у розмірі п’яти окладів грн. (п’ять посадових окладів). (а.с.5-8).

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1, виданого 25.12.2007 року Пенсійним фондом України (а.с.9) днем народження позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1, днем досягнення пенсійного віку (60 років) є 01 жовтня 2007 року, днем визнання особи пенсіонером є день видачі посвідчення, тобто 25.12.2007 року.

Отже, на момент припинення дії контракту 30 вересня 2007 року ОСОБА_1 не досяг пенсійного віку та не був визнаний особою пенсіонером.

Суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на те, що дія контракту закінчується 01 жовтня, оскільки, відповідно до ч.3 ст.241-1 КЗпП строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засідання докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів того, що сторони за два місяці до закінчення терміну дії контракту домовлялись про його продовження або укладення на новий чи інший термін, тому, звільнення позивача проведено у відповідності із чинним трудовим законодавством України. Також, у суду не має підстав вважати, що між сторонами укладено безстроковий трудовий договір, оскільки, позивачем не враховано, що між ним та виконавчим комітетом Луцької міської ради укладено контракт з відповідними умовами та рішення про поновлення чи продовження якого приймається за угодою Сторін.

Враховуючи те, що судом не встановлено законних підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування”, не підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення на його користь грошових коштів, як середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 8000 грн. належних п’яти посадових окладів.

 Відповідно до правил ст.88 ЦПК України з позивача в дохід держави підлягають до стягнення 395, 95 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ч.3 ст.21, п.2 ст.36, ст. 232, 241-1 КЗпП України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцького міського голови, виконавчого комітету Луцької міської ради, комунального підприємства “Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування населення” про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 395 (триста дев’яносто п’ять) грн. 95 коп. витрат по оплаті судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя