ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" березня 2011 р. Справа № 2a-371/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
за участю секретаря судового засідання Зарицька Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: Сморжанюка Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Відділення виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі
до відповідача: ВАТ "Отинійська пересувна механізована колонія 150"
про стягнення заборгованості в сумі 3000,06 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
31.01.2011 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі (далі –позивач) звернулося з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона 150" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 3000,06 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду клопотання про проведення розгляду справи без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному розмірі.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено що, відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за ІV квартал 2010 року відповідачем, встановлена недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 8391 грн. 70 коп.
Стягнення заборгованості в розмірі 5391,64 грн. перебуває на стадії примусового виконання, а тому різниця суми яку належить стягнути становить 3000,06 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон) страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ст. 47 Закону розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців –у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закон України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а для добровільно застрахованих –у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Згідно п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є контролюючим органом стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві у межах своєї компетенції встановленої законом.
Відповідно до абз. 1 п. 4.12 Інструкції “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань”, яка затверджена Постановою правління Фонду від 14.05.2001 року № 12 (далі –Інструкція), погодженою з Міністерством Фінансів України 14.05.2001 року та Національним банком України 31.05.2001 року зі змінами та доповненнями, страхові внески сплачуються юридичними особами –в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натурплатою –платники зобов’язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Приписами п. 5.1 Інструкції передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Згідно з п. 8.1 ст. 8 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.
Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Інструкції контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повноти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про перерахування сум внесків та інших платежів на рахунок Фонду, розрахункових документів на проведені виплати, відповідності фінансових звітів за коштами Фонду балансовим рахункам "Розрахунки за страхуванням".
Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась або в разі ліквідації, реорганізації страхувальника, виявлення порушень або зловживань перевірці підлягають документи як за поточний рік, так і за попередні періоди, починаючи з 1 квітня 2001 року.
За умови наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні три роки.
Згідно п. 8.5 Інструкції за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності.
Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціальне страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використання коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі становить 3000,06 грн., станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частини 2 статті 124 Конституції України.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ "Отинійська пересувна механізована колонія 150" (код ЄДРПОУ 01037560, вул. Іванціва, 21, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область) на користь Відділення виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі заборгованість в сумі 3000 (три тисячі) грн. 06 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 14.03.2011 року.