Судове рішення #13888329

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "03" березня 2011 р.                                               Справа № 2a-541/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Главача І.А.

          за участю секретаря судового засідання Зарицька Н.М.

          за участю представників сторін:

          від позивача: не з'явилися,

          від відповідача: Федик Н.Я.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: КП "Івано-Франківськліфт"      

          до відповідача:  управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську  

          про визнання нечинним та скасування рішення 334, 335 від 24.01.11 року та вимоги №Ю-1406/5 від 05.01.11 року,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

09 лютого 2011 року Комунальне підприємство „Івано-Франківськліфт” звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання нечинним та скасування рішення 334, 335 від 24.01.11 року та вимоги №Ю-1406/5 від 05.01.11 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем винесено вимогу про сплату боргу  №Ю-1406/5 від 05.01.11 року, згідно якої заборгованість по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені. Вважає дану вимогу незаконною. Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив та зазначив, що за КП „Івано-Франківськліфт” рахується заборгованість  по сплаті страхових внесків, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. Тому  управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську правомірно, на законних підставах винесено вимогу № Ю-1406/5 від 05.01.2011 року. Вважає даний позов безпідставним та необгрунтованим.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтовані, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство „Івано-Франківськліфт” зареєстроване як юридична особа і є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язане відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування” нараховувати, обчислювати  та сплачувати у встановлені строки страхові внески.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону, його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина перша статті 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлює обов’язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Судом встановлено, що за позивачем КП „Івано-Франківськліфт” рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується даними  з карток особового рахунку позивача.

На підставі вищенаведеного, 05.01.2011 року відповідачем надіслано вимогу               № Ю-1406/5 про сплату суми заборгованості в розмірі 513831,70 грн., яка отримана позивачем 26.01.2011 року, про що свідчить підпис отримувача на повідомленні про вручення поштового відправлення (рекомендоване).

Відповідно до частини 13  статті 106 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

          Суддя:                                                  /підпис/                    Главач І.А.

          

          Постанова складена в повному обсязі 09.03.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація