ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "16" лютого 2011 р.                                               Справа № 2a-287/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Главача І.А.

          за участю секретаря судового засідання Зарицька Н.М.

          за участю представників сторін:

          від позивача:  ОСОБА_1,

          від відповідача:  Урядко Р.Я..,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: ОСОБА_3      

          до відповідача:  Долинської об'єднаної державної податкової інспекції  

          про скасування податкового повідомлення-рішення №0000031720/0 від 17.01.2011 року,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

  25.01.2011 року ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000031720/0 від 17.01.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснив, що в період з 17.12.2010р. по 30.12.2010р. Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією було здійснено виїзну планову перевірку за результатами якої відповідачем було складено акт за №4230/171/2031701578 від 10.01.2011р. в якому ним зазначено, що під час здійснення підприємницької діяльності Позивачем порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі вищенаведеного Відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення. На думку позивача податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що в акті зазначено, що за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_2, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, встановлено, що транспортний засіб зареєстрований в МРЕВ на фізичну особу ОСОБА_3, а не на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 однак враховуючи те, що ПП ОСОБА_3 не має статусу юридичної особи, то транспортний засіб згідно вищевказаних Правил мають реєструватись на ОСОБА_3 як фізичну особу. Але це жодним чином не свідчить про те, що придбаний транспортний засіб не використовуються підприємцем у господарський діяльності і суми податку на додану вартість, що сплачені у вартості придбаного товару підлягають виключенню з податкового кредиту.

Представник відповідача –Долинської об'єднаної державної податкової інспекції - в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що виїзною плановою перевіркою підприємця ОСОБА_3 встановлено завищену заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну з ПДВ в сумі 48945 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 17.01.2011 року за № 0000031720/0 є законне та винесене у повній відповідності до вимог законодавства України. Вважають позов безпідставним та просять в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в адміністративний позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як  вбачається із матеріалів справи, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність в сфері вантажних перевезень на підставі свідоцтва про державну реєстрацію підприємницької діяльності № 21080170000001541 від 13 вересня 1996р. та згідно ліцензії на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом НОМЕР_3 від 22.04.2009р., виданої головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, позивач приватний підприємець ОСОБА_3 (далі ПП ОСОБА_3.) зареєстрований платником податку на додану вартість (далі ПДВ) з 10.10.1997р.  згідно свідоцтва № 65922769.

Згідно акту вбачається, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області (далі - Долинська ОДПІ) було складено акт № 4230/171/2031701578 від 10.01.2011р.  «Про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1»(надалі - Акт) . Планова перевірка була проведена на підставі ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За    результатами    вказаної    позапланової    перевірки    ПП    ОСОБА_3 Долинською ОДПІ зроблено висновки про завищення   податкового   кредиту   з   податку   на   додану   вартість за 1,2 квартал 2008 року на суму 143593,00грн. в зв'язку з тим, що на думку податкової інспекції, транспортний засіб оформлений на ОСОБА_3, а не на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, тому він не мав законодавчих підстав включати до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню транспортного засобу, а також всіх витрат, пов'язаних з цим транспортним засобом.

На підставі вищезазначених висновків Акту Долинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031720/0 від 17.01.2011р. форми «Р»про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього у розмірі 73431,00грн., в тому числі: за основним платежем - 48954,0грн.  за штрафними  (фінансовими)  санкціями - 24477,00грн.

Як вбачається із акту перевірки, на який посилається Долинська ОДПІ в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, зазначено, що за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_2, виданого Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, встановлено, що транспортний засіб зареєстрований в МРЕВ на фізичну особу ОСОБА_3, а не на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, тому згідно пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги) , які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням),  не включається до складу податкового кредиту.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок»затверджені правила, якими встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Так, п.6 вказаних Правил встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.

Зважаючи на той факт, що ПП ОСОБА_3 не має статусу юридичної особи, то транспортний засіб згідно вищевказаних Правил мають реєструватись на ОСОБА_3 як фізичну особу. Але це жодним чином не свідчить про те, що придбаний транспортний засіб не використовуються підприємцем у господарський діяльності і суми податку на додану вартість, що сплачені у вартості придбаного товару підлягають виключенню з податкового кредиту згідно пп.7.4.4, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, використання транспортних засобів і придбання їх саме ПП ОСОБА_3 підтверджується договором №168-2007-12 від 23.11.2007р. про придбання шасі марки МАN ТGА 28.480, 2008 року у ТзОВ «МАН Трак енд БАС Юкрейн», договором №55/II від 09.04.2008р. про виконання робіт щодо встановлення на шасі замовника тентованої платформи виробництва компанії «Аверс Лтд», а також актами приймання передачі, видатковими накладними та податковими накладними на вказане придбання.

В акті перевірки податковою підтверджено види діяльності приватного підприємця ОСОБА_3, як то діяльність автомобільного вантажного транспорту;  оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі та інше.

Таким чином, ПП ОСОБА_3, здійснюючи свою підприємницьку діяльність, придбав автотранспортний засіб з метою використання саме як суб'єкт підприємницької діяльності,  а не як фізична особа.

Правомірність віднесення витрат по придбанню транспортного засобу до складу податкового кредиту підтверджується також тим, що вказаний транспортний засіб дійсно використовується ПП ОСОБА_3 для надання послуг з автомобільного вантажного перевезення та посередницьких послуг в оптовій торгівлі.

Вищевказане підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля із   зазначенням  марки   та   реєстраційного   номеру   автомобіля,   що   здійснює перевезення, а також платіжними дорученнями про сплату податку з власників транспортних засобів саме приватним підприємцем ОСОБА_3, а не фізичною особою ОСОБА_3

Крім того, Долинською ОДПІ в п.3.5. акту перевірки підтверджено факт використання саме СПД ОСОБА_3 в своїй діяльності пересувних джерел забруднення (транспортний засіб марки МАN), на підставі чого приватний підприємець повинен нараховувати та сплачувати до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища. Згідно висновків акту з цього питання порушень щодо правильності нарахування та сплати не встановлено.

Таким чином, це є ще одним підтвердженням того, що приватним підприємцем ОСОБА_3 ведеться підприємницька діяльність відповідно до діючого законодавства і транспортний засіб використовується саме суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3

Згідно пп.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу,  яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ч.1 пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включаються суми податку (ПДВ) сплачені у звітному періоді в зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Придбання складових частин транспортного засобу для здійснення автомобільних перевезень, що є видом діяльності ПП ОСОБА_3, і якій використовується в основній господарській діяльності підприємця цілком відповідає вищезазначеній нормі пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо мети подальшого використання цих придбаних транспортних засобів.

Згідно ч.2 пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковим органом в акті не доведено, що діяльність по придбанню транспортного засобу не була направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах чи щодо того, що участь підприємця ОСОБА_3 в діяльності автомобільного вантажного транспорту не є регулярною,  постійною та суттєвою.

Натомість факт того, що діяльність позивача в організації вантажних перевезень є регулярною постійною та суттєвою випливає з самого акту перевірки,  а також з доданих до позовної заяви доказів.

Згідно вимог ч.1 та 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,  встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог частини 2 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за свої зобов’язання усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернуто стягнення.

На підставі вказаного суд приходить до переконання, що позивач має право на використання транспортних засобів, що зареєстровані на нього, як на фізичну особу, у власній підприємницькій діяльності, оскільки іншого порядку реєстрації транспортного засобу для суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб не передбачається. Твердження ж відповідача про необхідність реєстрації транспортних засобів саме на фізичну особу-підприємця для отримання права на віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту суперечить вказаним Правилам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно, у відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України ‘‘Про податок на додану вартість’’включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні транспортних засобів до складу податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, а висновки перевіряючих, що містяться в акті відповідача за № 4230/171/2031701578 від 10.01.2011 року щодо завищення позивачем таких сум є хибними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах. Крім цього, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростували твердження позивача про використання транспортних засобів в його господарській діяльності.

На підставі частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони в тому числі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення за №0000031720/0 від 17.01.2011 прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому підлягає скасуванню.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об’єднаної державної податкової інспекції за №0000031720/0 від 17.01.2011 року про визнання суми з податку на додану вартість всього у розмірі 73431 гривень.

 Стягнути з державного бюджету України на користь ПП ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_1) с. Максимівка, Долинського району, Івано-Франківської областісплачений ним судові витрати в розмірі 3,40 грн. 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:                              /підпис/                                        Главач І.А.

          Постанова складена в повному обсязі 21.02.2011 року.