Справа №  1-14/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року                 Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого                       судді    Соколовської Т.О.

при секретарі                                                 Годованюк  І.Л.

з участю прокурора                                      Кирилюка Г.Г.

               адвоката                                         ОСОБА_1

захисника підсудного                                   ОСОБА_2

представника потерпілої                              ОСОБА_3

представника ССД Шаргородської РДА    Коваленка А.М.   

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргороді справу по обвинуваченню  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, учня 9-го класу Плебанівської середньої загально - освітньої школи І - ІІІ ступенів, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого  ч.4 ст.152 КК України,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 09 вересня 2010 року біля 20 год. 45 хв., перебуваючи в районі сільського спортивного майданчику, який розташований поряд з будинком культури села Плебанівка Шаргородського району Вінницької області по вул. Леніна зустрів малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка одна прямувала від будинку культури до будинку за місцем свого проживання. ОСОБА_5, маючи на меті вступити з нею в статеві зносини, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, та,  дочекавшись поки малолітня дійшла в безлюдне місце за межі стадіону, і знаходилася в межах його видимості, став слідувати за ОСОБА_6 Коли вона знаходилася на стежці загального користування, що проходить через земельні ділянки приватних домогосподарств громадян, ОСОБА_5 наздогнав ОСОБА_6 і скориставшись фізичною перевагою, став вимагати у ОСОБА_6 вступити з ним в статеві зносини, але отримав відмову. Після цього ОСОБА_5, з метою реалізації своїх злочинних дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті, шляхом вчинення насильницьких дій відносно потерпілої, яка намагалася вирватися та вимагала у ОСОБА_5 залишити її у спокої, схопив ОСОБА_6 рукою за шию ззаду та застосовуючи значну фізичну силу, передпліччям руки перетиснув органи шиї і кинув малолітню на землю, після чого, не зупиняючись, став наносити їй множинні удари ногами, взутими в кросівки, та руками в область голови, обличчя, по тулубу, кінцівках рук та ніг. Після того як ОСОБА_6, втративши свідомість, припинила чинити опір, ОСОБА_5 відволік потерпілу зі стежки на відстань біля 3-х метрів вправо на край поряд розташованої земельної ділянки приватного домогосподарства  АДРЕСА_2 громадянки ОСОБА_7,  що по АДРЕСА_2, де скориставшись безпорадним станом потерпілої, зняв з останньої  колготи та нижню білизну, розвів їй ноги, ліг на потерпілу зверху і вступив з нею у статеві зносини природнім способом, при цьому утримував потерпілу руками за шию та рота, щоб та не пручалась та  не кликала на допомогу. Закінчивши статевий акт, ОСОБА_5 залишив ОСОБА_6 без свідомості на місці вчинення злочину та втік з місця події.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винуватим себе у пред’явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 09.09.2010 року біля 20 години 20 хвилин він відпочивав на лавці на футбольному майданчику біля будинку культури с. Плебанівка Шаргородського району Вінницької області. В цей час помітив свою двоюрідну сестру ОСОБА_6, яка йшла стежкою через стадіон в напрямку свого будинку. Будучи ображеним на ОСОБА_6, він вирішив її налякати. Скориставшись тим, що поблизу нікого не було, наздогнав потерпілу і зненацька ззаду наніс їй  удар правою рукою по шиї. Від удару ОСОБА_6 впала на землю, а коли почала підводитися, він наніс їй ще два удари ногою, взутою в кросівок в обличчя. Потерпіла знов впала, лежала на землі без ознак життя, він налякався, залишив сестру і з місця події втік. Потерпілу ОСОБА_6 не ґвалтував, покази проти себе дав під впливом працівників міліції і свого батька ОСОБА_8, який вимагав у нього сказати правду. Інших осіб, крім нього та потерпілої ОСОБА_6, ні на місці події, ні біля нього не було.

          Згідно висновку експерта  №251/164 від 18.10-22.10.2010 року у потерпілої ОСОБА_6, мали місце слідуючі тілесні ушкодження: суцільний синець на всю праву щоку з переходом на завушний простір, численні подряпини на фоні синця на  правій щоці, суцільний синець на всю ліву  щоку, синці на верхній та нижній повіках обох очей та садни на лівому стегні в верхній третині та садна на передній поверхні шиї, відкритий перелом нижньої щелепи справа в двох місцях( кут нижньої щелепи та в ділянці 23 зуба) , травматичний отит та струс головного мозку, які виникли від неодноразової дії тупого (тупих) предмету (предметів) або від удару до такого (таких) та предметів з загостреною травмуючою поверхнею, можливо , 09.09.2010 року при обставинах, які вказані в постанові, тобто від ударів руками та ногами взутими у кросівки, та належать: синці та садна –до категорії легких тілесних ушкоджень; що спричинили короткочасний розлад здоров’я, відкритий двобічний перелом нижньої щелепи –до ушкоджень середнього ступені тяжкості.

         Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 9 вересня 2010 року після 20 години,  коли на вулиці вже темніло, вона поверталась додому стежкою, яка проходить через сільський стадіон і городи людей, нікого поблизу не помітила, але несподівано її  наздогнав двоюрідний брат ОСОБА_5 і нічого не сказавши підхопив на руки та поніс стежкою в напрямку її руху, пропонуючи  вступити з ним в статеві зносини.  Вона відповіла відмовою, тоді ОСОБА_5 відпустив її і пішов в тому ж напрямку попереду неї. ОСОБА_5 пройшов трохи і почав знімати куртку, а коли вона підійшла до нього розвернувся, схопив однією рукою її за руки, вимагаючи знову вступити з ним в статеві стосунки, а коли вона відмовила став душити другою рукою за шию. Від здавлювання горла вона почала втрачати свідомість. Коли опритомніла, то лежала на землі обличчям догори, а ОСОБА_5 був нахилений над нею. Однією рукою він утримував її , а іншою душив за шию, від чого їй стало важко дихати і вона знову втратила свідомість. Коли опритомніла біля неї вже нікого не було, колготи були спущені донизу і перев’язані на ногах, туніка була піднятою доверху. Підвівшись вона пішла додому при цьому відчуваючи біль в голові, різкий біль в щелепі і пекли статеві органи. Вдома розповіла матері про те, що пам’ятала. В зв’язку з тим що погано себе почувала була доставлена в Шаргородську ЦРЛ. Інших осіб крім ОСОБА_5 під час даної події вона не бачила.

           Законний представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_9 та мати неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 суду пояснили, що про обставини події їм відомо зі слів дочки. ОСОБА_10 пояснила, що дочка повернулася додому близько 21 години 20 хвилин, обличчя її було все побите, спухле, в подряпинах, саднах, крові, волосся на голові розтріпане. Одягнена була в куртку, туніку, ноги оголені, брудні та в крові, чобітки  та колготи принесла в руках. Вона запитала в дочки, що трапилось і хто це зробив, ОСОБА_6 відповіла, що це зробив ОСОБА_5. Пізніше на їх виклик приїхала швидка допомога і дочку було госпіталізовано в реанімаційне відділення Шаргородської ЦРЛ. Дочка була в важкому стані, говорити їй було дуже важко через перелом щелепи.            

           Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 09 вересня 2010 року близько 22 години 30 хвилин його син ОСОБА_5 повернувся додому і ліг спати. Через деякий час на телефон сина зателефонувала ОСОБА_10, на її вимогу, син передав йому трубку. ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_5  побив і зґвалтував її дочку і вимкнула телефон. Явку з повинною син писав в його присутності, але написав лише після того,  як він став на коліна перед ним і вимагав розповісти правду про те,  як все було. Вважає, що при цьому був психологічний тиск на сина, як з його боку так і з боку працівників міліції, які задавали йому навідні питання.

          Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в сукупності суду пояснили, що  вони є учнями Плебанівської  СЗОШ І-ІІІ ступенів. 09.09.2010 року вони всі бачили як підсудного ОСОБА_5 так і потерпілу ОСОБА_6 до, під час та після шкільного вечора. Будь-яких конфліктів між ними не було, про неприязні стосунки між ними їм невідомо, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6 не скаржились їм щодо поведінки один одного.

          Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 суду пояснили, що працюють вчителями Плебанівської  СЗОШ І-ІІІ ступенів, учнями якої є і потерпіла і підсудний. Охарактеризували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з позитивної сторони, будь-яких скарг від них на поведінку один одного та повідомлень про конфлікти між ними їм не надходило.

          В ході судового слідства  законний представник потерпілої ОСОБА_6- ОСОБА_3 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування через неправильність досудового слідства, оскільки, на його думку, органами досудового слідства безпідставно не застосовані норми кримінального закону, а саме не пред’явлено  ОСОБА_5 обвинувачення у заподіянні потерпілій ОСОБА_6 при зґвалтуванні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження і без усунення цього порушення справа не може бути розглянута в суді з винесенням вироку. Зазначена обставина  має істотне значення для справи і впливає  на правильне її вирішення.

         З приводу заявленого клопотання суд заслухав думку учасників процесу.

         Підсудний  ОСОБА_5, його  адвокат ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2, не заперечують щодо направлення справи на додаткове розслідування.

         Прокурор Кирилюк Г.Г. у вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

         Вислухавши ОСОБА_3, думку  учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з слідуючих підстав.          

          В силу вимог діючого кримінально –процесуального законодавства  справа може бути повернена на додаткове розслідування у випадку наявністю підстав для пред’явлення  обвинуваченому обвинувачення, яке до цього не було пред’явлено лише за умови клопотання прокурора, потерпілої чи її представника.

          Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови «Про практику застосування законодавства, що регулює повернення кримінальних справ  на додаткове розслідування»№2 від 11.02.2005 року за наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за інший злочин, або для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді, а також коли потерпілий чи його представник вважають, що підстави для цього є, а прокурор їх не вбачає.

          Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»№5 від 30.05.2008 року у разі поєднання … зґвалтування із заподіянням потерпілій особі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження дії винної особи необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідною статтею 122 КК та відповідною частиною статті 152 КК України.

          Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового  розгляду допускається лише тоді, коли неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

          Зазначені обставини дають підстави для висновку, що неправильність досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні, оскільки дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред’явлено, нове обвинувачення тісно пов’язане з початковим, окремий їх розгляд неможливий. Крім того підсудний ОСОБА_5 є неповнолітнім, право на захист якого збільшенням обсягу обвинувачення в суді буде порушено, що є неприпустимим.

          При проведенні додаткового розслідування  органам досудового слідства необхідно детально перевірити обставини вчинення злочину, усунути  порушення кримінального закону, допущені при проведенні досудового слідства, і, в залежності від отриманих даних, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_5, а також перевірити питання здійснення психологічного та фізичного впливу на неповнолітнього підсудного з боку працівників міліції під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі.

            Таким чином на підставі викладеного  та керуючись ст.281, 273 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В  :

          Кримінальну  справу по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні  злочину, передбаченого  ч.4 ст.152 КК України  повернути прокурору Вінницької області  для  проведення додаткового розслідування.

         Запобіжний захід підсудному ОСОБА_5 залишити попередній – взяття під варту.

          На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд.

          Суддя