Справа № 1-115/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Ковель Волинської обл.

          04 березня 2011 р.

Ковельський міськрайонний суд Волинської обл.

під головуванням судді: Восковської О.А.,

        за участю: секретаря Канашкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта середня, одружений, працює директором МПП «Меридіан», 04.12.2007 року постановою Турійського районного суду кримінальна справа по його обвинуваченню за ст.172 ч.1, ст.366 ч.1 КК України закрита на підставі ст.7-1 п.1 ч.1, ст.7-2 ч.2 КПК України,

за ч.4 ст.190 КК України,               

                                                          в с т а н о в и в :

До суду надійшла кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 190 КК України. Останній обвинувачується у тому, що, він в 2001 році через свого знайомого ОСОБА_2 увійшов в довіру до ОСОБА_3 та з метою заволодіння його коштами, на вигідних умовах запропонував останньому взяти участь в придбанні великої партії електротоварів для подальшої реалізації. При цьому не маючи наміру виконувати взяті зобов'язання попросив ОСОБА_3, нібито для здійснення вказаної угоди дати йому гроші в сумі 15 000 доларів США. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2, який виступив посередником та поручителем бездоганного виконання умов угоди являвся хорошим знайомим ОСОБА_3, а тому останній довірився та в червні 2001 року біля під'їзду будинку, де проживає за адресою АДРЕСА_2, передав ОСОБА_1 15 000 доларів США, які належали його батькові ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_1 користуючись довірою знову звернувся до ОСОБА_3 та попросив дати йому ще 6 000 доларів США пояснивши, що вказані гроші необхідні для розмитнення електротоварів, хоча мав на меті звернути їх в свою користь. Будучи введеним в оману шахрайськими діями ОСОБА_1, ОСОБА_3 погодився та в вересні 2001 року біля під'їзду будинку, де проживає за адресою АДРЕСА_2, передав йому 6 000 доларів США, які належали батькові ОСОБА_4. Вищевказані гроші до цього часу потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не повернуті, ніяких електротоварів не привезено та зі сторони ОСОБА_1, маючи у володінні значні кошти, зокрема 1 листопада 2007 року отримав в ЗАТ «ОТП Банк»кредит в розмірі 100 000 доларів США, не вчинено жодних дій спрямованих на відшкодування завданої шкоди. Таким чином ОСОБА_1 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3 заволодів грошима на загальну суму 21 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на червень, вересень 2001 року становить 113 255 грн. 70 коп., які належали ОСОБА_4, що є збитками заподіяними в особливо великих розмірах.

ОСОБА_3 є суддею Ковельського міськрайонного суду.

Суддею заявлено у справі самовідвід, оскільки суддя ОСОБА_3 визнаний потерпілим в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.4 ст. 190 КК України, а тому вказана обставина може викликати сумнів в об’єктивності судді, який розглядає справу і одночасно працює у тій же установі, що і ОСОБА_3 і обіймає таку ж саму посаду.

Заявлений суддею самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись п.4 ч.1 ст.54, ст. ст.56, 57 КПК України, суд, -

                                                         п о с т а н о в и в :

Заяву судді про самовідвід задовольнити.

Постанова не може бути оскаржена.

Головуюча:                                                                                          Восковська О.А.