Справа № 2-3255/2007р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007. Сакський міськрайонний суд одноосібно суддею Павловською І.Г.
при секретарі Золотарьовому А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, та відшкодуванні моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що із ОСОБА_2 в цей час в неї склалися неприязні стосунки через те, що та пообіцяла продати їй квартиру, котра належить на праві власності іншій особі, та отримала за це 2тис.доларів США. Після чого вона зверталася у прокуратуру із заявою про порушення у відношенні ОСОБА_2 кримінальної справи за шахрайство, в суд - з позовом про повернення незаконно отриманих грошей. У середині серпня 2007р. відповідачка надіслала їй листа, де образила її, назвала „аферисткою”. Вважає, що таке висловлення ганьбить її честь, гідність з точки зору додержання норм моралі, просить стягнути у відшкодування моральної шкоди 50тис.грн.
У судове засідання позивачка не з'явилася, направила заяву, просить розглянути позов за її відсутності.
Відповідачка позов не визнала і суду пояснила, що, вона у листі порівняла позивачку із аферисткою, але вважає, що це дійсно так , оскільки позивачка здійснює такі дії, які, на її погляд, свідчать про нечесність.
Перевіривши матеріали справи, та доводи сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Судом безперечно встановлено, і ця обставина не оспорюється сторонами, що через неприязні стосунки відповідачка написала позивачці листа, у якому назвала її «аферисткою».
Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї негативної недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а також на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди (ст. 280 ЦК України).
Однак суд вважає, що у даному випадку не можна застосовувати вказану норму закону, оскільки відповідачка звернулася до позивачки із листом, у якому виразила свою думку щодо її особи. Таке звернення для вирішення спору не є поширенням відомостей, як це розуміється у ст.7 ЦК України -1963р. ( Рішення Верховного Суду України, 2003р, стор. 9).
Крім того, суд не може прийняти доводи позивача про те, що спірні вираження відповідачки в тексті листа порушують право позивачки на честь, гідність, оскільки такі носять оціночний характер, істинність яких підтвердити неможливо.
У відповідності зі ст.10 Європейської Конвенції про права людини кожен має право на свободу вираження своїх поглядів, здійснення якої може підлягати формальностям, умовам, обмеженням або санкціям для захисту, у числі іншого, репутації або прав інших осіб ( п.2 ст.10 Конвенції). Вимогами позивача підтвердити правдивість суджень відповідача у листі, порушуються права останнього на свободу вираження поглядів.
З рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003р. № 8-рп/2003р. випливає, що викладені у листах, заявах, скаргах відомості особою, на думку якої його права порушені, не можуть вважатися розповсюдженням (поширенням) відомостей, що ганьблять честь, достоїнство, ділову репутацію або завдають шкоди інтересам тих, у відношенні яких мається звертання.
По викладених мотивах суд відхиляє позов про стягнення моральної шкоди та спростування відомостей, що містяться в листі відповідачки на адресу позивачки, вважаючи, що тим самим права позивачки не є порушеними і не підлягають захисту у цивільному судочинстві.
На підставі викладеного ст.ст. 277, 280,297 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, ст.209,212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в.
ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про захист честі, достоїнства, та відшкодуванні моральної шкоди - відмовити за його необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в Судову палату по цивільних справах Апеляційного суду АРК через Сакський міськрайонний суд у порядку ст.294, або ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ