Справа 2-2263\2007 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05.12.2007 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договору недійсним та визнання права власності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності, мотивуючи свої вимоги наступним. Йому на праві приватної власності згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 12.03.2007 р. належить 4\5 долей квартири АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 01.09.2003 р. належить 1\5 доля квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що частка майна, яке належить ОСОБА_2 є незначною, спільне володіння і користування майном є неможливим, ОСОБА_2 також має у власності інше житло, у зв'язку з чим її житлові права порушені не будуть, задля реалізації своїх прав власника майна, просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1\5 долю квартири АДРЕСА_1 та визнати своє право власності у цілому на квартиру АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладеного.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі і просила суд у його задоволенні відмовити, та пред'явила до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та визнання права власності, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. У листопаді 2002 р. вона купила квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за 500 доларів США, про що склали розписку від 22.11.2002 р., але нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчували, а згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 01.09.2003 р. вона отримала у дар від ОСОБА_7 1\5 долю квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що у 22.11.2002 р. вона фактично стала власницею квартири АДРЕСА_1, просить суд визнати її право власності у цілому на квартиру АДРЕСА_1. Окрім того, у зв'язку з тим, що на її думку, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 12.03.2007 р. незаконно, порушуючи її права власника житла, здійснили фіктивне відчуження її квартири, оформивши нотаріально посвідчений договір дарування своїх долей квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1, просить суд визнати нотаріально посвідчений договір дарування долей квартири АДРЕСА_1, укладений від 12.03.2007 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 недійсним.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі і просив суд у його задоволенні відмовити.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі і просила суд у його задоволенні відмовити.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі і просив суд у його задоволенні відмовити.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі і просив суд у його задоволенні відмовити.
3-я особа приватний нотаріус ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився з невідомих причин, заперечення проти позову суду не надав.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши і дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Судом беззаперечно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідчених договорів дарування від 12.03.2007 р. належить 4\5 долей квартири АДРЕСА_1. Даний факт учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться і повністю знайшов своє підтвердження доказами по справі.
Також судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 01.09.2003 р. належить 1\5 доля квартири АДРЕСА_1. Даний факт учасниками судового розгляду також під сумнів не ставиться і повністю знайшов своє підтвердження доказами по справі.
В силу ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Але, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 питання про надання їй у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає її частці у праві спільної часткової власності, не порушувала. Ця обставина повністю підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_1 і не спростовується відповідачкою ОСОБА_2
Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання і збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи N 1722 від 26.10.2007 р. Кримського НДІ СЕ:
- ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 46640-00 грн.
- ринкова вартість 1\5 долі квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2 складає 9328-00 грн.
- ринкова вартість 4\5 долей квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_1 складає 37312-00 грн.
- виділ 1\5 долі квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2 в натурі технічно не можливий.
Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим.
Таким чином, дослідивши та критично оцінивши у сукупності надані докази, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності задовольнити у повному обсязі.
Розв'язуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та визнання права власності, судом встановлено наступне.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у своєму посиланні до суду про визнання нотаріально посвідченого договіру дарування долей квартири АДРЕСА_1, укладеного від 12.03.2007 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 недійсним, звертає увагу суду на ту обставину, що вказаний договір є недійсним у зв'язку з тим, що він протирічить моральним засадам суспільства, у зв'язку з тим, що відповідачі подарували долі квартири, які належать на праві власності їі - ОСОБА_2
Як витікає з пояснень ОСОБА_2, у листопаді 2002 р. вона купила квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за 500 доларів США, про що вони склали розписку від 22.11.2002 р., але нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчували.
На підтвердження цього факту ОСОБА_2 надала суду розписку від 22.11.2002 р., у якій зазначено, що начебто ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 в рахунок оплати за квартиру 300 умовних одиниць, у зв'язку з чим ОСОБА_2 вважає, що відбувся договір купівлі-продажу житла.
Але, суд не може прийняти вказані факти до уваги у зв'язку з тим, що по справі достовірно встановлено, що станом на 22.11.2002 р. власниками квартири АДРЕСА_1 згідно нотаріально посвідченого договору міни від 02.02.1998 р. були ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, але ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу вказаної квартири у цілому лише з одним співвласником - ОСОБА_3, з іншими співвласниками - ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вона договір купівлі-продажу не укладала.
Свої вимоги про визнання права власності у цілому на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 обгрунтовує укладанням договору купівлі-продажу вказаної квартири у листопаді 2002 р., але жодних доказів на предмет підтвердження цього факту (письмовий договор купівлі-продажу, нотаріальний договор купівлі-продажу, квитанція про сплату грошей тощо) суду не надала; як витікає з особистих пояснень ОСОБА_2, вона до нотаріальної контори за нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу та до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним протягом 2002-2007 р.р. не зверталася.
Окрім того, посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що вона купила квартиру АДРЕСА_1 і є її власницею у цілому спростовуються нотаріально посвідченим договором дарування від 01.09.2003 р., згідно якого ОСОБА_2 стала власницею лише 1\5 долі квартири АДРЕСА_1(а.с. 24), який ОСОБА_2, до речі, під сумнів не ставиться.
Також, як витікає з пояснень ОСОБА_2, зафіксованих у протоколі судового засідання (а.с. 49), у чому нотаріально посвідчений договір дарування долей квартири АДРЕСА_1, укладений від 12.03.2007 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є недійсним, вона пояснити не може.
Окрім того, суд жодних доказів на пітдвердження факту, що нотаріально посвідчений договір дарування долей квартири АДРЕСА_1, укладений від 12.03.2007 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є недійсним, по справі не здобув.
Таким чином, дослідивши та критично оцінивши у сукупності надані докази, суд вважає за можливе у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та визнання права власності відмовити за його необгрунтованістю та безпідставністю.
Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: витрати по оплаті судового збору у розмірі 51-00 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 8-50 грн., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 700-00 грн., а судові витрати по справі, понесені ОСОБА_2: витрати по оплаті судового збору у розмірі 51-00 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30-00 грн. віднести на рахунок держави.
На підставі ст. 358, 360, 365 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 88, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1\5 долю квартири АДРЕСА_1.
Визнати право власності ОСОБА_1 у цілому на квартиру N 19 літ. “Б” (загальною площею 30,3 кв.м., жилою площею 16,6 кв.м.) по АДРЕСА_1.
Після набуття рішенням суду законної сили стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у суммі 9328 гривень 00 копійок.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та визнання права власності відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі:
– витрати по оплаті судового збору у розмірі 51-00 грн.
– витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 8-50 грн.
– витрати на проведення судової експертизи у розмірі 700-00 грн.
Судові витрати по справі, понесені ОСОБА_2:
– витрати по оплаті судового збору у розмірі 51-00 грн.
– витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30-00 грн.
віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: