Справа 2а-448\2007 р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Саки 17.12.2007 р.
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1100 про стягнення грошової допомоги,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1100 про стягнення грошової допомоги, мотивуючи свої вимоги тим, що він проходив військову службу у Військовій частині А1100, з якою був звільнений 20.10.2006 р. у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, яка сталася внаслідок захворювання, що мало місце під час проходження військової служби. Коли 21.06.2007 р. він звернувся до керівництва Військової частини А1100 з письмовим проханням виплатити йому грошову допомогу, передбачену Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” та постановою КМ України від 21.02.2007 р., йому грошова допомога по інвалідністі була нарахована не у повному обсязі - лише у розмірі 31248-00 грн. У зв'язку з тим, що данні дії Військової частини А1100 порушують його права та інтереси, просить суд стягнути з Військової частини А1100 грошову допомогу у розмірі 78810-48 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладеного.
Представник відповідача - Військової частини А1100 у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав та проти його задоволення не заперечив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Військовій частині А1100, з якою був звільнений 20.10.2006 р. у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, яка сталася внаслідок захворювання, що мало місце під час проходження військової служби, що підтверджується письмовими матеріалами справи і представником відповідача не оспорюється.
Як встановлено судом, 21.06.2007 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до керівництва Військової частини А1100 з письмовим проханням виплатити йому грошову допомогу, передбачену Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” та постановою КМ України від 21.02.2007 р.
Також судом встановлено, що фінансово-економічною службою Військової частини А1100 було зроблено розрахунок визначення суми грошової допомоги ОСОБА_1 на загальну суму 31248-00 грн., до якої було включено:
– посадовий оклад
– оклад за військове звання
– 40% надбавка за вислугу років
– 100% надбавка за службу у Збройних Силах України
Згідно ст. 41 Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпеченя (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позивач ОСОБА_1 у своєму посиланні до суду зазначає, що фінансово-економічною службою Військової частини А1100 розрахунок визначення суми грошової допомоги було проведено без урахування:
– надбавки ОУС
– надбавки за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці
– класної кваліфікації
– надбавки за безперервну службу
– премії
В силу п. 2 Постанови КМ України N 284 від 21.02.2007 р. “Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 р.” грошова допомога виплачується: 1) військовослужбовцям (у разі заподіяння їм під час виконання обов'язків військової служби каліцтва без встановлення групи інвалідності) у розмірі 36-місячного грошового забезпечення; 2) військовослужбовцям (у разі настання інвалідності в період проходження військової служби) та особам, звільненим з військової служби (у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби), у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи; 3) військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
П. 3 вказаної постанови передбачено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення. У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, її виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У зв'язку з викладеними обставинами суд приходить до висновку, що фінансово-економічною службою Військової частини А1100 розрахунок визначення суми грошової допомоги позивачу ОСОБА_1 на загальну суму 31248-00 грн., до якої було включено лише окремі види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, 40% надбавка за вислугу років та 100% надбавка за службу у Збройних Силах України було підготовлено без урахування норм чинного законодавства України, у зв1язку з чим посилання позивача на ті обставини, що розмір належної йому до виплати грошової допомоги не відповідає чинному законодавству, є обгрунтованими, суд вважає можливим позов задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладенного, у відповідності до ст. 41 Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, п. 2 Постанови КМ України N 284 від 21.02.2007 р. “Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 р.”, керуючись ст.ст. 70, 71, 158, 160, 161, 167 КАС Украіни, суд
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини А1100 на користь ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 78810-48 грн.
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження постанови.
Суддя: