Справа 2-2620/2007 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18.12.2007 р. м. Саки
Сакський міськрайоний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ВАТ НВО “Йодобром” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-і особи - ВГІРФО Сакського МРВ ГУ МВС України у Криму, відділ у справах дітей Сакської міської Ради, про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення без надання іншого житлового приміщення,
в с т а н о в и в:
ВАТ НВО “Йодобром” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення без надання іншого житлового приміщення, мотивуючи свої вимоги такими обставинами. ВАТ НВО “Йодобром” згідно свідоцтва від 28.02.2002 р., виданого виконкомом Сакської міської Ради, на праві приватної власності належить гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1; вказаний гуртожиток до 01.07.2001 р. перебував на балансі дочірнього підприємства ВАТ НВО “Йодобром” - ВКФ “Дельта-Сервіс”. У квітні 1995 р. ОСОБА_1 було видано спеціальний ордер на проживання разом з дружиною ОСОБА_2 у кімнаті N 112 вказаного гуртожитка. Але, 01.08.2000 р. ВКФ “Дельта-Сервіс” без дозволу адміністрації ВАТ НВО “Йодобром” і профкому ВАТ НВО “Йодобром”, не оформлюючи спеціальний ордер, у порушення чинного законодавства України, уклало з ОСОБА_1, який не являвся працівником ВАТ НВО “Йодобром”, договір найму житлового приміщення, згідно якого ОСОБА_1 оселився зі своє родиною у кімнатах N 311, 313, 314. У зв'язку з тим, що відповідачі добровільно не звільняють незаконне зайняте житлове приміщення, чим перешкоджають ВАТ НВО “Йодобром” розпоряджатися гуртожитком, просить суд розірвати договір найму житлового приміщення, укладений 01.08.2000 р. між ВКФ “Дельта-Сервіс” і ОСОБА_1, виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнат N 311, 313, 314 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, зобов'язати ВГІРФО Сакського МРВ ГУ МВС України у Криму зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, кімн. N 311, 312, 313.
Представник позивача ВАТ НВО “Йодобром” Лисак В.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити за його необгрунтованістю та безпідставністю.
Відповідач ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали і просили суд у задоволенні позову відмовити за його необгрунтованістю та безпідставністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала і просив суд у задоволенні позову відмовити за його необгрунтованістю та безпідставністю.
Представник 3-ї особи - ВГІРФО Сакського МРВ ГУ МВС України у Криму у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову суду не надав.
Представник 3-ї особи - відділ у справах дітей Сакської міської Ради у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову суду не надав.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено таке.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Згідно ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про заборону вчинення певних дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
В силу ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Розв'язуючи позовні вимоги ВАТ НВО “Йодобром” про розірвання договіру найму житлового приміщення, укладеного 01.08.2000 р. між ВКФ “Дельта-Сервіс” і ОСОБА_1, судом встановлено таке.
Судом беззаперечно встановлено, що ВАТ НВО “Йодобром” згідно свідоцтва від 28.02.2002 р., виданого виконкомом Сакської міської Ради, на праві приватної власності належить гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.
Також судом встановлено, що належний ВАТ НВО “Йодобром” гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 до 01.07.2001 р. перебував на балансі дочірнього підприємства ВАТ НВО “Йодобром” - ВКФ “Дельта-Сервіс”.
Згідно ст. 128 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
В силу ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Судом встановлено, що у квітні 1995 р. ОСОБА_1 було видано спеціальний ордер на проживання разом з дружиною ОСОБА_2 у кімнаті N 112 вказаного гуртожитка.
Як встановлено судом, 01.08.2000 р. ВКФ “Дельта-Сервіс” без дозволу адміністрації ВАТ НВО “Йодобром” і профкому ВАТ НВО “Йодобром”, не оформлюючи спеціальний ордер, уклало з ОСОБА_1, який не являвся працівником ВАТ НВО “Йодобром”, договір найму житлового приміщення від 01.08.2000 р., згідно якого ОСОБА_1 оселився зі своє родиною у кімнатах N 311, 313, 314 належного ВАТ НВО “Йодобром” гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
Але, згідно вимог ст. 61 ЖК України договір найму жилого приміщення укладається з громадянами при користуванні жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду, а судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 оселився у гуртожитку.
В силу ст. 651 ч. 2 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених законом.
Таким чином, приймаючи до уваги, що договір найму жилого приміщення, укладений 01.08.2000 р. між ВКФ “Дельта-Сервіс” і ОСОБА_1, протирічить нормам чинного житлового законодавства України (укладений особою, яка не була уповноважена на укладання договору; укладений на користування житловим приміщенням у гуртожитку та ін.), суд вважає можливим договір б\н найму житлового приміщення - кімнат N 311, 312, 314 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ВКФ “Дельта-Сервіс” і ОСОБА_1 01.08.2000 р. - розірвати.
Розв'язуючи позовні вимоги ВАТ НВО “Йодобром” про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнат N 311, 312, 313 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, судом встановлено таке.
Згідно ст. 132 ЖК України виселенню з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення підлягають працівники підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожиток в зв'язку з роботою, у разі їх звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 ніколи у трудових відносинах з ВАТ НВО “Йодобром” не знаходився, а у кімнатах N 311, 312, 313 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 оселився з порушенням норм чинного законодавства, що достовірно встановлено під час судового розгляду справи.
В силу ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання ім іншого жилого приміщення.
Таким чином, суд вважає можливим виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнат N 311, 312, 313 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У відповідності до ст. 7 Закону України “Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі рішення суду.
Таким чином, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд вважає можливим позов ВАТ НВО “Йодобром” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення без надання іншого житлового приміщення задовольнти у повному обсязі.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути судові витрати судові витрати по справі: судовий збір у сумі 17-00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7-50 грн. з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ НВО “Йодобром”
На підставі виклдаеного, згідно ст. 386, 391, 651 ЦК України, ст. 116, 127-132 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 88, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Договір б\н найму житлового приміщення - кімнат N 311, 313, 314 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ВКФ “Дельта-Сервіс” і ОСОБА_1 01.08.2000 р. - розірвати.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнат N 311, 312, 313 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Зобов'язати ВГІРФО Сакського МРВ ГУ МВС України у Криму зняти ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ НВО “Йодобром” судові витрати по справі: судовий збір у сумі 17-00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7-50 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: