Справа 2-3964\2007 р.

                                      Р І Ш Е Н Н Я

  і м е н е м   У к р а ї н и

м. Саки                                                                      10.12.2007 р.

       Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

       головуючого судді - Романюк Є.В. 

       з секретарем      - Савицькой О.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності,

                                      в с т а н о в и в:

       ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що він 05.11.2007 р. уклав зі ОСОБА_2 письмовий договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0025 га (несільскогосподарського призначення, цільового призначення - для будівництва та обслуговування гаражу), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно державного акту на право власності на землю серії ЯД N 598396 від 19.06.2007 р. та гаражу,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1, гараж N 6; продаж було здійснено 05.11.2007 р. за 50000-00 грн., які він у повному обсязі сплатив на користь відповідача. У зв'язку з тим, що ними як сторонами виконано усі умови договору, а саме - покупцем повністю сплачена вартість майна і прийнято майно, а продавцем прийнято гроші по договору і передано покупцю майно, але договір купівлі-продажу майна нотаріально не посвідчений з вини відповідача, просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності.

       Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні  заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладенного.

                Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився згідно письмової заяви, позов визнав, проти його задоволення не заперечив, у зв'язку з чим згідно ст. 130 ЦПК України, суд ухвалює рішення, розглядаючи справу по суті у попередньому судовому засіданні.

                Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим задоволенню у повному обсязі за таких обставин.

         Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь. 

       Згідно до вимог чинного законодавства України, правовий режим власності, порядок  придбання права власності, а також права володіння, користування і розпорядження майном  визначаються законами.

       Як передбачає ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися  і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.   

                Як передбачено ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

       Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, що підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

       Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

                Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

       Судом беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_105.11.2007 р. уклав зі ОСОБА_2 письмовий договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0025 га (несільскогосподарського призначення, цільового призначення - для будівництва та обслуговування гаражу), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно державного акту на право власності на землю серії ЯД N 598396 від 19.06.2007 р. та гаражу,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1, гараж N 6.

       Як встановлено судом, продаж було здійснено 05.11.2007 р. за 50000-00 грн., які ОСОБА_1 у повному обсязі сплатив на користь відповідача ОСОБА_2 та отримав від нього майно, а ОСОБА_2 отримав гроші і передав позивачу ОСОБА_1 майно, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що сторонами виконано усі істотні умови договору.

       Також судом встановлено, що відповідач не виконав перед позивачем свої обов`язки по нотаріальному засвідченню договору купівлі-продажу майна.

                У відповідності до ст. 220 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися про усі суттєві умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та й відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального засвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі наступне нотаріальне  засвідчення договору не потребується.

       Ухиляючись від надання договору купівлі-продажу нерухомості нотаріальної форми, відповідач порушує права позивачів та їх охоронювані законом інтереси, таким чином створюючи перешкоди у здійсненні прав власника нерухомого майна.

                Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991 р. власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Згідно зі ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути визнання правочину дійсним, визнання права.

       Приймаючи до уваги, що позивач повністю виконав умови за договором купівлі-продажу майна, а відповідач не виконав обов`язки по нотаріальному засвідченню договору, у зв'язку з чим права позивача як власника спірного майна порушені, оскільки він позбавлений права розпоряджатися майном, враховуючи, що спір по вказаному майну між іншими особами відсутній, доказів неправомірності володіння позивачем вказаним майном не встановлено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне визнати за позивачем право володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, а договор купівлі-продажу визнати дійсними.

       На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 48 Закону України “Про власність”, ст. 16, 220, 316, 334, 629, 638, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 58-60, 130, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд

                                        в и р і ш и в:

       Позов задовольнити у повному обсязі.

       Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0025 га (несільскогосподарського призначення, кадастровий номер 0111400000000130070, цільового призначення - для будівництва та обслуговування гаражу), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та гаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, гараж N 6, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

                Визнати право власності ОСОБА_1 на:

– земельну ділянку площею 0,0025 (несільскогосподарського призначення, кадастровий номер 0111400000000130070, цільового призначення - для будівництва та обслуговування гаражу), розташовану за адресою: АДРЕСА_1

– гараж літ. “А” загальною площею 26,80 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, гараж N 6.

       Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.

         Суддя: