ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2006 р. Справа № 186/4-06
Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу
за позовом | Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»Української академії аграрних наук, смт. Глеваха Васильківського р-ну Київської області |
до | Контрольно-ревізійного управління в Київській області, м.Київ |
про | Про визнання нечинним акту та скасування вимоги |
секретар судового засідання: Холоденко Н.О.
за участю представників:
від позивача | Мікульський К.В. дов. від 23.05.2006р. № 12 |
від відповідача | Озірний Ю.В. дов. від 10.06.2006р. |
На підставі ч. 1 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.09.2006р. о 10 год.15 хв. проголошено повний текст постанови.
ВСТАНОВИВ:
Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»Української академії аграрних наук (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Київській області (далі - Відповідач), в якому просить визнати нечинними Акт від 16.05.05 перевірки законності використання коштів державного бюджету, виділених Позивачу за 2002 –2004 року та І квартал 2005р., зокрема з абз. 3 стор. 8 до абз. 7 стор. 13 акту, а також визнати протиправною та скасувати вимогу Відповідача № 07-13/1587 від 18.05.2005р. “Про усунення виявлених перевіркою порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів” в частині повернення Позивачем до бюджету 134 000 грн.
Позивач 08.09.2006р. звернувся до суду з заявою на підставі статті 51 КАС України про зміну предмету позову, відповідно до якої просить:
- зобов'язати Відповідача внести зміни в формулювання окремих положень Акту від 16.05.05 перевірки законності використання коштів державного бюджету, виділених Позивачеві за 2002 - 2004 роки та І квартал 2005 року, а саме: висновок про завищення об'ємів виконаних робіт в більшості із перевірених договорів (абз. 3 стор. 8 Акту); висновок про завищення об'ємів виконаних робіт за договором від 27.05.03 № 40-05/2003 на загальну суму 32,77 тис. грн. (абз. 1 стор. 9 та абз. 5 стор. 10 Акту); висновок про необхідність виключення із кошторису договірної ціни за договором від 27.05.03 №40-05/2003 прямих матеріальних витрат в сумі 10,23 тис. грн. (абз. 5 стор. 9 Акту); висновок про завищення об'ємів виконаних робіт за договором від 27.05.03 № 42-05/2003 на загальну суму 11,88 тис. грн. (абз. 2 та 7 стор. 12 Акту); висновок про невиконання ННЦ ІМЕСГ УААН п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.02 № 228, завищення фактичних витрат по виконаних науково-конструкторських роботах на загальну суму 134,0 тис. грн., що підлягають поверненню до державного бюджету (абз. 5 стор. 13 Акту); висновок про зайве фінансування із спеціального фонду державного бюджету (абз. 6 стор. 13 Акту); висновок про відволікання бюджетних коштів в сумі 46,85 тис. грн. (абз. 3 стор. 16 Акту), - замінивши їх формулювання, яке повинно відображати фактично встановлені перевіркою обставини, а саме: невідповідність планових та фактичних видатків, здійснених ННЦ ІМЕСГ УААН на виконання досліджених договорів по окремим статтям видатків договірних кошторисів.
- визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Київській області від 18.05.05 № 07-13/1587 «Про усунення виявлених перевіркою порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів»в частині повернення Позивачем до бюджету 134,0 тис. грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, акт складений з порушенням п. 4.16 - 4.18, 4.21 Інструкції про порядок проведення перевірок і ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженого Наказом ГоловКРУ від 03.10.1997р. № 121, при проведенні перевірки Відповідачем враховано не всі статті здійснених Позивачем витрат по перевіреним договорам, не враховано дані картки обліку фактичних витрат на виконання перевірених договорів, в законодавстві відсутні вимоги щодо приведення кошторисних договірних витрат у відповідність з фактичними витратами, Позивач не порушував кошторису бюджетної установи, до якого при необхідності здійснення перерозподілу витрат за окремими статтями вносились зміни, а застосування Відповідачем до договірного кошторису положення п.17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ № 228 від 28.02.2002р. є неправомірним.
Відповідач позов не визнав і у запереченнях на позовну заяву та наданих поясненнях вважає позов необґрунтованим.
Зокрема, Відповідач вказує, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, акт перевірки від 16.05.05 не має обов’язкового характеру та не може оскаржуватись в судовому порядку, проведеною перевіркою встановлено суттєві порушення фінансової дисципліни, зокрема завищення обсягів виконаних науково-дослідних робіт на суму 131, 9 тис. грн., акт підписано посадовими особами Позивача без зауважень, а застосування п.17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ № 228 від 28.02.2002р. є обґрунтованим, оскільки ціна у всіх випадках відповідає кошторисній вартості науково-дослідних робіт, а тому завищення обсягу робіт на суму 131, 9 тис. грн. за окремими договорами призвело до зайвих бюджетних видатків. Також відповідач зазначає, що картки обліку фактичних витрат на створення науково-технічної продукції в ході перевірки Позивачем не надавались, а при визначенні витрат на створення прикладних розробок за договорами порушено п.3, п.8 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою КМУ № 830 від 20.07.1996р.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов’язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області з 25.04.2005р. по 16.05.2005р. проводилась перевірка законності використання коштів державного бюджету, виділених Національному науковому центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Української академії аграрних наук за 2002 –2004 роки та І квартал 2005 року, за наслідками якої складено акт від 16.05.2005р.
Згідно з висновками розділу “перевірка обсягів фактичного використання надходження та цільового використання бюджетних асигнувань на проведення прикладних розробок по КФК 6591040” через невідповідність проведення розрахунків виконавцями робіт по 20 договорах та невиконання вимог п.17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002р. №228, встановлено завищення фактичних витрат по виконаних науково-конструкторських роботах на загальну суму 131,9 тис.грн., що підлягає поверненню до державного бюджету.
До такого висновку Відповідач дійшов в результаті перевірки 18 договорів, укладених між Позивачем та Міністерством аграрної політики України, по яким він встановив завищення об’ємів виконаних робіт на загальну суму 87,25 тис. грн., в тому числі на відрядження –20,05 тис. грн. та матеріальні витрати –67,2 тис. грн., а також договору № 40-05/2003 від 27.05.2003р., за яким завищення обсягу робіт складає 32,77 тис. грн., та договору № 42-05/2003 від 27.05.2003р., за яким завищення обсягу робіт складає 11,88 тис. грн.
Відповідно до Договору № 40-05/2003юр від 27.05.2003р., укладеного між Позивачем та Міністерством аграрної політики України, Позивач взяв на себе зобов’язання з виконання науково-дослідних робіт з удосконалення засобів механізації для вирощування та збирання насінників багаторічних трав. Відповідно до п.2.1 Договору та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 4 до Договору) ціна Договору складає 80 000 грн.
Відповідач в акті перевірки зазначає, що Позивачем завищено:
- прямі матеріальні витрати на 2,77 тис. грн.;
- витрати на оплату праці з нарахуваннями –на 11,36 тис. грн.;
- витрати на утримання виробничих приміщень –на 4,09 тис. грн.;
- адміністративні витрати –на 5,76 тис. грн.
Відповідно до Договору № 42-05/2003юр від 27.05.2003р., укладеного між Позивачем та Міністерством аграрної політики України, Позивач взяв на себе зобов’язання розробити енергоощадний розкидач органічних добрив із куп. Відповідно до п.2.1 Договору та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 4 до Договору) ціна Договору складає 50 000 грн.
Відповідач в акті перевірки зазначає, що Позивачем завищено:
- прямі матеріальні витрати на 1,9 тис. грн.;
- витрати на оплату праці з нарахуваннями –на 8,08 тис. грн.;
Також в ході перевірки виявлено заниження в бухгалтерському обліку основних засобів на загальну суму 12990,1 тис. грн.
На підставі акту перевірки від 16.05.2005р. Відповідач направив Позивачеві 18.05.2005р. за № 07-13/1587 вимогу:
1. незаконні витрати в сумі 134,0 тис. грн. відшкодувати до державного бюджету;
2. поновити в бухгалтерському обліку основні засоби на загальну суму 12990,1 тис. грн. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652331/3 від 06.10.2005р., яким відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.4.5 ст.4, п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” Позивачеві визначену суму податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” на суму 456 155, 00 грн., з яких 249 510, 00 грн. складає основний платіж та 206 645, 00 –штрафні санкції.
Як зазначалось вище, Позивачем оскаржується акт перевірки та дана вимога в частині завищення обсягів виконаних науково-дослідних робіт на 134,0 тис. грн. та необхідності відшкодування даної суми до держбюджету.
З’ясувавши повно і всебічно обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, вивчивши наявні в справі матеріали, Господарський суд Київської області вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач в Акті перевірки та наданих поясненнях зазначає, що віднесення до матеріальних витрат вартості придбаних у сторонніх осіб запасних частин, використаних на ремонт техніки, є порушенням п.8 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою КМУ № 830 від 20.07.1996р.
Суд вважає таку позицію необґрунтованою, оскільки згідно п.8. Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою КМУ № 830 від 20.07.1996р., до елемента “Матеріальні витрати” серед іншого належать:
- вартість покупних матеріалів, що використовуються під час проведення НДДКР для забезпечення нормального проходження технологічного процесу і упакування продукції або витрачені на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контролю, утримання, ремонт і експлуатація устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів, придбання запасних частин для ремонту устаткування тощо), а також зносу інструменту, пристроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів праці, які не належать до основних виробничих фондів, зносу спецодягу та інших малоцінних предметів;
- вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що підлягають монтажу або додатковій обробці у даній організації.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача стосовно того, що економічно обґрунтоване визначення витрат на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт здійснюється шляхом співставлення кошторисних та фактичних витрат по 20 договорам на створення науково-технічної продукції, оскільки відповідно до п.26 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою КМУ № 830 від 20.07.1996р., воно здійснюється шляхом розроблення калькуляцій кошторисної вартості за кожною темою (етапом), на підставі нормативних і розрахункових даних.
Тобто при визначенні обґрунтованості витрат на виконання відповідних робіт, Відповідачеві слід було не порівнювати кошторисні та фактичні витрати, а перевірити відповідність складених калькуляцій нормативним та розрахунковим даним, а також єдиним методологічним засадам, визначеним Типовим положенням, що згадане вище.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони; на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.
Складаючи акт перевірки та пред’являючи Позивачеві оскаржену вимогу, Відповідачем не враховано дані картки обліку фактичних витрат за договором №40-05/2003. Суд не приймає до уваги Посилання відповідача з цього приводу на те, що Позивачем при проведенні перевірки зазначена картка обліку не була надана, оскільки всупереч ч.2 ст.71 КАС України Відповідачем не доведено факт відмови Позивача надати зазначену картку обліку під час перевірки.
Не взяв Відповідач до уваги і той факт, що невідповідність між плановими та фактичними видатками в даному випадку не вказує на завдання державі збитків на суму, яку він вимагає повернути до держбюджету, а лише спричиняє необхідність перерозподілу бюджетних асигнувань шляхом внесення змін до кошторису бюджетної установи, що і було зроблено Позивачем відповідно до п.п. 47, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ № 228 від 28.02.2002р., про що свідчать долучені до матеріалів справи Довідки про зміни річного розпису призначень бюджету (кошторису) доходів і видатків на 2003 та на 2004 роки, затверджені Президією Української академії аграрних наук.
Про дотримання кошторису бюджетної установи також свідчать надані Позивачем звіти про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.7 ч.1 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Такий захід, як обов’язкове повернення коштів до відповідного бюджету, передбачений чинним законодавством лише у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції (ч.2 статті 119 Бюджетного кодексу України).
Оскільки кошти, використання яких перевірялось Відповідачем, отримувались не як субвенції, а в якості бюджетних асигнувань, то і вимога повернути до державного бюджету зазначених коштів є необгрунтованою.
Враховуючи викладене позовна вимога в частині визнання протиправною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області від 18.05.05 № 07-13/1587 «Про усунення виявлених перевіркою порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів»в частині відшкодування Позивачем до бюджету 134,0 тис. грн. підлягає задоволенню.
Щодо зобов’язання відповідача внести зміни до акту перевірки від 16.05.2005р., то в цій частині позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.1 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Обрані способи захисту, передбачені ч.3 статті 105 та статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні відповідати характеру порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин. Такий спосіб захисту порушеного права як зобов’язання відповідача вчинити певні дії може мати місце у випадку наявності факту неправомірної бездіяльності з боку суб’єкта владних повноважень, який в даному випадку відсутній, що вказує на необґрунтованість заявленої позовної вимоги.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»Української академії аграрних наук задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Київській області від 18.05.05 № 07-13/1587 в частині повернення до бюджету 134,0 тис. грн. Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»Української академії аграрних наук
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»Української академії аграрних наук (08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11, код ЄДРПОУ 05496135) 1грн. 70 коп. сплаченого позивачем судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Попікова О. В.