ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/324/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : Чорної Л.П., Цехановського І.Л.
відповідача : Федотова В.П., Байовської З.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фінансового управління Тиврівської районної державної адміністрації
до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання неправомірними та скасування вимог п. 2 листа від 18.01.2011
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулось фінансове управління Тиврівської районної державної адміністрації (далі – позивач) з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі – відповідач) про визнання неправомірними та скасування вимог п. 2 листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення виявлених порушень” щодо зменшення бюджетних асигнувань Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн., мотивуючи його наступним.
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області проведено ревізію операцій по основному поточному рахунку районного бюджету у фінансовому управлінні Тиврівської районної державної адміністрації за період з 1 січня 2007 року по 1 листопада 2010 року, за результатами якої складено акт ревізії від 17.12.2010 року №08-07/54.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено лист від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення порушень”, яким до відома позивача доведені вимоги щодо усунення виявлених вказаним актом порушень та притягнення до відповідальності винних осіб. Так, пунктом 2 даного листа зменшено бюджетні асигнування Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн.
Позивач вважає, що вказаний пункт листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення порушень” є неправомірним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
На думку позивача, зазначені в оскаржуваному пункті даного листа вимоги базуються не на нормах законодавства, а на маніпуляціях термінами, та в подальшому штучному “притягненню” виявлених фактів під наявні в бюджетному законодавстві обмеження.
В підтвердження власної правової позиції позивач зазначає, що відповідальність за нібито допущені Тиврівською районною радою порушення при складанні та затверджені ними свого кошторису не може покладатись на фінансове управління Тиврівської районної державної адміністрації у зв’язку з відсутності відповідних норм в бюджетному законодавстві.
Також позивач в позовній заяві зазначив, що у зв’язку з наявністю договору оренди приміщення від 11.01.2010 року №2/1 існували та існують всі підстави для планування проведення як поточного, так і капітального ремонту орендованого Тиврівською районною радою приміщення, що визначено статтею 18-1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Таким чином з урахуванням викладеного позивач приходить до висновку про необхідність визнання неправомірними та скасування вимог п. 2 листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення виявлених порушень” щодо зменшення бюджетних асигнувань Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, згідно з якими вважає, що відповідно до положень чинного законодавства Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області цілком правомірно складено лист від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення виявлених порушень”.
Так, фінансовим управлінням Тиврівської районної державної адміністрації під час здійснення аналізу бюджетного запиту поданого районною радою, прийнято рішення про включення до кошторису доходів і видатків районної ради по КФК “Органи місцевого самоврядування” на 2010 рік капітальних видатків по КЕКВ 2132 “Капітальний ремонт адміністративних об’єктів” на загальну суму 90 тис. грн. В подальшому зазначені видатки затверджено в кошторисі доходів і видатків районної ради на 2010 рік. При цьому, відповідно до п. 5.11 договору на оренду приміщення, що належить до державної власності, №2/1 від 11.01.2010 р., укладеного між Тиврівською РДА та Тиврівською районною радою, орендар за власний рахунок здійснює тільки поточний ремонт приміщення. Проведення капітальних ремонтів зазначеним договором не передбачено.
Також відповідачем зазначено, що ревізією фінансово-господарської діяльності Тиврівської районної державної адміністрації не виявлено розпорядження про передачу в оренду приміщення та примірника договору №2/1 від 11.01.2010 року, при цьому встановлено відсутність записів щодо реєстрації вказаних документів у відповідних журналах реєстрації.
Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним в поданих письмових запереченнях, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні було допитано свідка – ОСОБА_5, яка працює начальником відділу правового і кадрового забезпечення Тиврівської районної державної адміністрації. По суті заданих питань даний свідок повідомив суду, що їй невідомо про наявність укладених договорів оренди адміністративного приміщення, на підставі яких бюджетними установами використовувалось дане приміщення.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
З 16.11.2010 року по 16.12.2010 року головним державним контролером-ревізором відділу інспектування органів державної влади КРУ у Вінницькій області Байовською З.С. проведено ревізію операцій по основному поточному рахунку районного бюджету у фінансовому управлінні Тиврівської районної державної адміністрації за період з 1 січня 2007 року по 1 листопада 2010 року, за наслідками якої складено акт ревізії від 17.12.2010 року №08-07/54 про встановлення ряду порушень вимог чинного законодавства (а.с.6-21).
Не погоджуючись з висновками, зазначеними в акті ревізії, позивачем направлено на адресу відповідача заперечення до даного акту (а.с.52,53).
За наслідками розгляду заперечень відповідачем складено та направлено на адресу позивача висновок на подані заперечення (а.с.55-59).
За результатами проведеної ревізії, 18.01.2011 року Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області складено лист про усунення виявлених порушень №02-08-20-14/379 (а.с.60,61).
Згідно з п. 2 зазначеного листа ревізією встановлено, що в порушення п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження, основних вимог щодо виконання кошторисів доходів та видатків бюджетних установ і організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1999 року №783-XIV “Про джерела фінансування органів державної влади”, до кошторису доходів і видатків Тиврівської районної ради на 2010 рік по КФК 010116 “Органи місцевого самоврядування” 2133 “Капітальний ремонт інших об’єктів” зайво включено видатки на проведення капітального ремонту адміністративного приміщення, яке знаходиться на балансі Тиврівської районної державної адміністрації та в її власності в загальній сумі 90 000 грн., а фінансовим управлінням протягом червня 2010 року (з урахуванням внесених змін) профінансовано видатки по КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на проведення поточного ремонту адміністративного приміщення на загальну суму 49 009 грн., у зв’язку з чим зменшено бюджетні асигнування Тиврівській районній раді по КФК 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ “Оплата послуг” (крім комунальних) на відповідну суму.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі – Закон) визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону однією з основних функцій Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
У відповідності до п. 7 ст. 10 Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною другою статті 15 цього Закону встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
На думку суду, лист про усунення виявлених порушень №02-08-20-14/379 від 18.01.2011 року є вимогою в розумінні статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку вимога Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області є розпорядчим документом і може бути предметом розгляду адміністративного суду.
Одна із вимог, яка була пред’явлена позивачу та є предметом позову в даній адміністративній справі, зазначена в пункті 2 вищезазначеного листа та полягає в зменшенні бюджетних асигнувань Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн. у зв’язку з тим, що фінансовим управлінням Тиврівської районної державної адміністрації протягом червня 2010 року (з урахуванням внесених змін) профінансовано видатки по КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на проведення поточного ремонту адміністративного приміщення на зазначену суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Бюджетного кодексу України місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Згідно з п. 5 ст. 75 Бюджетного кодексу України місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.
Судом встановлено, що Тиврівською районною радою до кошторису доходів і видатків на 2010 рік по КФК 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 2133 “Капітальний ремонт інших об’єктів” включено видатки на проведення поточного ремонту адміністративного приміщення, яке знаходиться на балансі Тиврівської районної державної адміністрації в загальній сумі 90 000 грн., а фінансовим управлінням Тиврівської РДА перевірено та протягом червня 2010 року з урахуванням внесених змін профінансовано по КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” здійснення видатків по поточному ремонту адміністративного приміщення на загальну суму 49 009 грн.
Здійснення вказаних видатків відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України, кваліфіковано Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області як нецільове використання бюджетних коштів та завдання районному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на суму 49 009 грн.
Проте, суд не погоджується з даними висновками контролюючого органу з огляду на нижчевикладене.
Приміщення за адресою вул. Леніна, 32, смт. Тиврів, яке перебуває у власності держави, відповідним розпорядженням голови Тиврівської районної державної адміністрації надано в користування Тиврівській районній раді.
З метою врегулювання питання оренди даного приміщення відповідно до ст. 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” 11 січня 2011 року між Тиврівською районною державною адміністрацією та Тиврівською районною радою укладений договір №2/1 та акт приймання-передачі орендованого майна (а.с.62,63,65).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Як вбачається зі змісту зазначеного договору, останній згідно з п. 2 ст. 10 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” відповідає Типовому договору оренди відповідного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. №1774.
Згідно з п. 1 ст. 18-1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 5.11 договору оренди №2/1 від 11.01.2011 року передбачено, що орендар (Тиврівська районна рада) за власний рахунок зобов’язаний проводити поточний ремонт орендованого приміщення.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням № 437 від 14.05.2010 року, прийнятим Тиврівською районною радою на 23 сесії 5 скликання, затверджено загальний обсяг видатків районного бюджету на 2010 рік у сумі 110 584 851 грн., у тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету в сумі 107 032 109 грн. та видатків спеціального фонду бюджету 3 552 742 грн. за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів головними розпорядниками коштів.
При цьому суд при винесенні рішення у справі враховує пояснення представників позивача, які полягали у тому, що згідно з вимогами чинного законодавства фінансове управління Тиврівської районної державної адміністрації не мало змоги відмовити у здійсненні видатків по поточному ремонту адміністративного приміщення на загальну суму 49 009 грн. з огляду на наявність відповідного рішення Тиврівської районної ради.
Таким чином з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що планування та здійснення видатків в сумі 49 009 грн. для оплати поточного ремонту приміщення, яке орендується Тиврівською районною радою, є таким, що відповідає чинному законодавству та не може трактуватися як нецільове використання коштів.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність вимог, зазначених в пункті 2 листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення виявлених порушень” щодо зменшення бюджетних асигнувань Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Однак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесених ним судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними та скасувати вимоги п. 2 листа Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 18.01.2011 р. №02-08-20-14/379 “Про усунення виявлених порушень” щодо зменшення бюджетних асигнувань Тиврівській районній раді по КФКВ 010116 “Органи місцевого самоврядування” КЕКВ 1134 “Оплата послуг (крім комунальних)” на суму 49 009 грн.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович