Справа № 2-а-1974\11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї  Н И

11 березня 2011 року                                                                                         м. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Тимошенко К.Г., розглянувши у  скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі про визнання бездіяльність неправомірною, зобов’язання перерахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу, зобов’язання в подальшому виплачувати вказану допомогу по «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Центральному районі про визнання неправомірною бездіяльність щодо нарахування щомісячної доплати пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 02.08.2010 р. по теперішній час, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 ЗУ «Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язання нарахувати та виплатити не донараховану державну щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни»у розмірі –7.357 грн. 70 коп. та забезпечити її виплату у подальшому.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособова, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач у встановлений строк не надав заперечення проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає   частковому задоволенню, з наступних підставах.

Судом встановлено, що позивачка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни.

Відповідно ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 р. позивачці повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У позовній заяві позивачка просить зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь державну соціальну допомогу, зазначаючи конкретний її розмір.

             Суд в цій частині позовні вимоги задовольняє частково, і зобов’язує відповідача нарахувати і виплатити допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у порядку, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

У задоволенні позову у частині виплати у визначеному розмірі - суд відмовляє, оскільки відповідачем ці виплати нараховані не були, а суд не може брати на себе функції здійснення нарахувань до пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.                     

           З матеріалів справи вбачається, що позивачці виплачувалась допомога як дитині війни, проте у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: нарахуванню та виплаті підлягає щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 02.08.2010 року по 02.02.2011 року, з вирахуванням виплаченої відповідачем за цей час позивачці щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

           Суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача неправомірною, у зв’язку з чим, у цій частині позову необхідно відмовити.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення зобов’язання на відповідача здійснювати нарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у подальшому, оскільки ці вимоги є такими, що заявлені на майбутнє: у суду немає підстав вважати, що і в подальшому права позивача будуть порушуватися. Захисту підлягають саме порушені права.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 7, 9, 94, 104, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                         П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання перерахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу, зобов’язання в подальшому виплачувати вказану допомогу по «Дітям війни»  - задовольнити частково.

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”  у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 02.08.2010 року по 02.02.2011 року, з урахуванням вже виплачених сум за цей період.

            В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.            Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим зобов’язане виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  через Центральний районний суд  м. Сімферополя  в десятиденний  строк.  

                    Суддя: