Справа № 2/0614/102/11
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
14 березня 2011 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретарів Єнько Т.А. та Багинської Д.А.,
позивача ОСОБА_1,
представників відповідачів Петренка П.І. та Ходаківського Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» про збільшення розміру відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров’я,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» в якому просить:
- стягнути з відповідача втрачений заробіток внаслідок ушкодження здоров’я за період з 01.03.2006 року по 31.05.2010 року в сумі 37618 гривень 72 копійки;
- зобов’язати відповідача відшкодовувати втрачений заробіток з 01.06.2010 року щомісячно і безстроково в розмірі 994 гривні 42 копійки.
В судовому засідання позивач свої вимоги підтримав та пояснив, що він отримав каліцтво в той час, коли працював монтером колії 4 розряду і розмір втраченого заробітку визначався із заробітку монтера колії. У зв’язку із збільшенням заробітку монтера колії йому збільшувався і розмір відшкодування. Однак останнє збільшення розміру втраченого заробітку відбулося 01.10.2002 року, хоча після цього заробітна плата монтера колії неодноразово збільшувалася. У зв’язку з цим просить перерахувати розмір втраченого заробітку виходячи із заробітку монтера колії 4 розряду.
Представники відповідачів позов не визнали та пояснили, що перерахування розміру шкоди проводиться лише з підстав і в порядку передбачених ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року. В цій статті зазначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:
1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;
2) зміни складу сім'ї померлого;
3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Доказів, які підтверджують вищевказані факти позивач не надав, а тому йому повинно бути відмовлено в задоволенні позову повністю за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши надані докази, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.1949 року по 06.02.1952 року та з 03.03.1955 року по 31.07.1956 року працював колійним робітником на станції Чоповичі Тетерівської дистанції колії Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (а.с. 4-6). У 1958 році Тетерівська дистанція колії була ліквідована і станція Чоповичі віднесена до Коростенської дистанції колії (а.с. 8).
22 травня 1956 року із ОСОБА_1 стався нещасний випадок. В цей день о 22 годині 06 хвилин, коли позивач повертався з роботи додому, на станції Чоповичі його збив паровоз. Про це був складений Акт службового розслідування нещасного випадку не пов’язаного з виробництвом (а.с. 12-14). Внаслідок отриманого каліцтва ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності безстроково та встановлена 60% втрата професійної працездатності (а.с. 9, 10). У зв’язку з цим каліцтвом та втратою професійної працездатності позивачу виплачувався втрачений заробіток відповідно до ст. 455 ЦК України 1963 року, однак останнє підвищення втраченого заробітку відбулося 01.10.2002 року у зв’язку із збільшенням розміру заробітної плати працівників залізничного транспорту (а.с. 15, 44, 47). Розрахунок здійснювався із заробітку розміром 366 гривень (а.с. 44).
Після набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року ОСОБА_1 також має право на збільшення розміру втраченого заробітку у зв’язку із збільшенням розміру заробітної плати. Однак таке збільшення відбувається у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України 2003 року, а не у зв’язку із збільшенням заробітної плати за тією посадою, перебуваючи на якій позивач отримав каліцтво. Відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
За період з 01.03.2006 року 31.05.2010 року мінімальна заробітна плата становила (згідно законів України про державний бюджет на відповідні роки):
з 01.03.2006 року по 01.07.2006 року – 350 гривень,
з 01.07.2006 року по 01.12.2006 року – 375 гривень,
з 01.12.2006 року по 01.04.2007 року – 400 гривень,
з 01.04.2007 року по 01.07.2007 року – 420 гривень,
з 01.07.2007 року по 01.10.2007 року – 440 гривень,
з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року – 460 гривень,
з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року – 515 гривень,
з 01.04.2008 року по 01.10.2008 року – 525 гривень,
з 01.10.2008 року по 01.12.2008 року – 545 гривень,
з 01.12.2008 року по 01.04.2009 року – 605 гривень,
з 01.04.2009 року по 01.07.2009 року – 625 гривень,
з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року – 630 гривень,
з 01.10.2009 року по 01.11.2009 року – 650 гривень,
з 01.11.2009 року по 01.01.2010 року – 744 гривні,
з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року – 869 гривень,
з 01.04.2010 року по 01.06.2010 року – 884 гривні.
У зв’язку з тим, що розрахунок втраченого заробітку з 01.10.2002 року здійснювався із заробітної плати розміром 366 гривень (а.с. 44), то суд розраховує втрачений заробіток починаючи з 01.07.2006 року, оскільки до цього часу мінімальна заробітна плата становила менший розмір ніж вищевказаний заробіток.
Отже розмір втраченого заробітку позивача за період з 01.07.2006 року по 31.05.2010 року, з урахуванням проведених виплат та втрати професійної працездатності, становить:
з 01.07.2006 року по 01.12.2006 року = 375 х 60% - 219,60 грн. х 5 = 27 гривень,
з 01.12.2006 року по 01.04.2007 року = 400 х 60% - 219,60 грн. х 4 = 81 гривня 60 копійок,
з 01.04.2007 року по 01.07.2007 року = 420 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 97 гривень 20 копійок,
з 01.07.2007 року по 01.10.2007 року = 440 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 133 гривні 20 копійок,
з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року = 460 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 169 гривень 20 копійок,
з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року = 515 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 268 гривень 20 копійок,
з 01.04.2008 року по 01.10.2008 року = 525 х 60% - 219,60 грн. х 6 = 572 гривні 40 копійок,
з 01.10.2008 року по 01.12.2008 року = 545 х 60% - 219,60 грн. х 2 = 214 гривень 80 копійок,
з 01.12.2008 року по 01.04.2009 року = 605 х 60% - 219,60 грн. х 4 = 573 гривні 60 копійок,
з 01.04.2009 року по 01.07.2009 року = 625 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 466 гривень 20 копійок,
з 01.07.2009 року по 01.10.2009 року = 630 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 475 гривень 20 копійок,
з 01.10.2009 року по 01.11.2009 року = 650 х 60% - 219,60 грн. х 1 = 170 гривень 40 копійок,
з 01.11.2009 року по 01.01.2010 року = 744 х 60% - 219,60 грн. х 2 = 453 гривні 60 копійок,
з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року = 869 х 60% - 219,60 грн. х 3 = 905 гривень 40 копійок,
з 01.04.2010 року по 01.06.2010 року = 884 х 60% - 219,60 грн. х 2 = 621 гривня 60 копійок.
Загальний розмір втраченого заробітку становить 5229 гривень 20 копійок, який суд стягує з відповідача на користь позивача.
З 01.06.2010 року відповідач повинен відшкодовувати позивачу втрачений заробіток в розмірі: 884 гривні х 60% = 530 гривень 40 копійок.
У зв’язку з цим суд зобов’язує відповідача відшкодовувати позивачу з 01.06.2010 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 530 гривень 40 копійок.
Рішення в частині стягнення втраченого заробітку за один місяць суд допускає до негайного виконання.
В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 81, 88 ЦПК України та Декретом КМУ «Про державне мито». Відповідно до вказаних нормативних актів у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи витрати на інформаційно-технічне забезпечення при зверненні до суду оплаті не підлягають і покладаються на сторони після розгляду справи судом, а від сплати судового збору позивач звільнений.
У зв’язку з цим суд стягує пропорційно до розміру задоволених позовних з позивача та відповідача - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також стягує з відповідача судовий збір.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 61, 76, 81, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 1208 ЦК України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за період з 01.07.2006 року по 31.05.2010 року в розмірі 5229 гривень 20 копійок.
Зобов’язати Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» відшкодовувати ОСОБА_1 з 01.06.2010 року щомісячно та безстроково втрачений заробіток в розмірі 530 гривень 40 копійок.
Рішення в частині стягнення втраченого заробітку за один місяць в розмірі 530 гривень 40 копійок підлягає негайному виконанню.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на рахунок Малинського районного суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 2 гривні 10 копійок та на користь держави судовий збір в розмірі 52 гривні 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Малинського районного суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 12 гривень 90 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:А. О. Тимошенко