Справа № 2-470/07р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007р. Сакський міськрайонний суд одноособово суддею Павловською І.Г.
при секретарі Афанасьєвому О.О.
за участю представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Кримського регіонального філіалу ДП „Центр державного земельного кадастру”, Сакського міського відділу земельних ресурсів, Сакської міської ради, Сакського міськвиконкому про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зносу будівлі, визнання свідоцтва про приватизацію житла частково недійсним, визнання не чинним зменшення розміру ділянки, та зобов'язання складання технічного звіту і акту встановлення меж земельної ділянки для приватизації землі,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зносу будівлі, визнання свідоцтва про приватизацію житла частково недійсним, визнання не чинним зменшення розміру ділянки, та зобов'язання складання технічного звіту і акту встановлення меж земельної ділянки для приватизації землі, мотивуючи свою вимогу тим, що в порядку спадкування їй належить будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці розміром 900кв.м., яку вона приватизує на підставі рішення Сакської міської ради № 183 від 30.05.1997р. В жовтні 2002р. вона замовила технічну документацію по землевпорядкуванню, 23.04.2004р. земельною комісією Сакської міської ради були встановлені для узгодження межі земельної ділянки у натурі, про що був складеній відповідній акт, долучений до технічного звіту. Землевпорядкувальною документацією площа земельної ділянки встановлена 877кв.м., оскільки 23кв.м. займає самовільно збудованій сарай відповідачів ОСОБА_2, який граничить з її земельною ділянкою по АДРЕСА_2. Просить знести сарай, та скласти технічний звіт та акт встановлення межі у натурі на земельну ділянку розміром 900кв.м.
У процесі розгляду справи позивачка доповнила позов, мотивуючи додаткові вимоги тим, що 10.02.95р. подружжя ОСОБА_2 незаконно приватизували разом із квартирою АДРЕСА_2 і сарай під літерою «К», який знаходиться на її землі. Тому просить визнати приватизацію у цій частині недійсною.
У судовому засіданні позивачка підтримала позов у повному обсязі та пояснила, що у 1948р. її батькові під забудову була надана земельна ділянка розміром 900кв.м., яка через бідноту не була огороджена належною огорожею. Частка землі зі сторони багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 без згоди матері була вилучена, де побудували сараї, у тому числі і ОСОБА_2. Але вона знала, що розмір її ділянки складає 900кв.м., тому коли почалася приватизація разом із заявою на одержання землі у власність вона подавала у Сакський міськвиконком і договір про право забудови на ім'я батька, де був вказаній розмір 900кв.м., а згодом переробляла інвентарну справу. Оскільки вона згоду на вилучення землі не давала, то просить задовольнити позов у повному обсязі.
ОСОБА_2 позов не визнав, та пояснив, що ще у 1956р. будинок АДРЕСА_2 разом із його сараєм був переданий Сакській ремонтно-будівельній ділянці НОМЕР_1, по інвентарній справі у користування надана земельна ділянка, яка вже тоді знаходилася на тій території, на яку зараз претендує позивачка. У 1966р. він
поселився в квартиру НОМЕР_2 з родиною і тоді ж йому був наданий сараї і літня кухня, а в 1995р. все це було приватизоване належним чином. Спірній сарай він не будував, земельну ділянку позивачки не займав. У 2004р. земельною комісією незаконно була переміщена межа, тому земельна ділянка позивачки складає 877кв.м., раніше її ділянка була набагато менша. У цей час між ділянкою будинку НОМЕР_3 та НОМЕР_1 частково межею є стіна його спірного сараю, що робить неможливим його обслуговування. Оскільки позивачка не примушує його підписувати акт на 877кв.м., він не звертається з вимогами встановлення земельного сервітуту. Просить у позові відмовити.
ОСОБА_3 у засідання не з'явилася, направила заяву, просить розглянути позов за її відсутності.
Представник Кримського регіонального філіалу ДП „Центр державного земельного кадастру” у засідання не з'явився, направив заяву, просить розглянути позов за його відсутності, з вимогами не згодний, оскільки технічний звіт складений згідно діючого законодавства, а підстав для визнання недійсною приватизації ОСОБА_2 взагалі не існує.
Представник Сакського міського відділу земельних ресурсів у засідання не з'явився, направив заяву, просить розглянути позов за їх відсутності, у рішенні покладається на розсуд суду.
Представник Сакської міської ради та виконкому у одній особі у засідання не з'явився, направив заяву, просить розглянути позов за його відсутності, з вимогами позивача згодний і просить їх задовольнити.
3 особи у засідання не з'явилися по невідомій причині, про дату слухання справи повідомлені неодноразово, про що свідчать розписки.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши сторони, суд знаходить позов таким ,що не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Судом безперечно встановлено, що ОСОБА_1. в порядку спадкування з 17.02.89р. належить будинок АДРЕСА_1. 26.08.48р. її батьку під забудову була надана земельна ділянка розміром 900кв.м.за вказаною адресою. Рішенням Сакського міськвиконкому № 300 від 20.07.56р. було зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_2 з господарськими будовами, в тому числі - спірним сараєм, за Сакською ремонтно-будівельною ділянкою НОМЕР_1, якій виділена у користування земельна ділянка розміром 1120кв.м. Згідно даних інвентаризації, схематичного плану тих років межа земельної ділянки вказаного будинку була зміщена в сторону будинку НОМЕР_3, і фактично ця ділянка мала займати частину ділянки цього будинку. 14.03.1966р. родині ІНФОРМАЦІЯ_1 у користування була надана житлова площа у будинку НОМЕР_1 розміром 30,2кв.м. разом із сараєм і літньою кухнею під літерою «К». 10.02.1995р. у відповідності до діючого законодавства ОСОБА_2 в рівних частках приватизували квартиру АДРЕСА_2 з господарськими будовами під літерою «Е,Ж,К». З технічного паспорту квартири відповідачів від 07.11.2002р. випливає, що спірний сарай узаконений належним чином, земельна ділянка будинку НОМЕР_1 по конфігурації співпадає із конфігурацією ділянки, вказаної в інвентаризації від 22.12.56р.
Із початком приватизації землі по заяві позивачки, яка просила передати їй у власність земельну ділянку розміром 900кв.м., і яка, на підтвердження свого клопотання додала договір про право забудови на ім'я свого батька, рішенням Сакської міської ради № 183 від 30.05.1997р. її прохання було задоволено, але фактично, згідно даних інвентаризації від 27.09.78р., і від 13.03.87р. на той час у її користуванні знаходилася земельна ділянка розміром 778кв.м. За заявою позивачки була утворена земельна погоджувальна комісія Сакської міської ради, яка виходила на місце, та 01.10.2002р. направила на її адресу акт, згідно якого комісія запропонувала встановити нову межу у визначеному нею порядку, при цьому ухвалила спірну літню кухню-сарай відповідача не розбирати. Після цього, позивачкою було виготовлена нова інвентарна справа 11.02.04р., де вказано, що загальна площа земельної ділянки будинку складає 881кв.м. Згідно встановленого порядку приватизації землі відповідним органом - була складена технічна документація по землевпорядкуванню, в тому числі технічній звіт та акт встановлення меж земельної ділянки у натурі, при цьому кадастровою зйомкою встановлено, що фактично у користуванні позивачки знаходиться земельна ділянка розміром 877кв.м, що і найшло відображення в акті та звіті.
Зазначені обставини підтверджуються письмовими матеріалами справи - матеріалами інвентарних справ БТІ з відмітками інвентаризацій, ордером на вселення, свідоцтвом про приватизацію, договором про право на забудову, рішенням Сакської міської ради про приватизацію, актом земельної погоджувальної комісії та супровідним листом на його відправку, не заперечуються сторонами, тому суд вважає такі обставини достовірно встановленими.
Відповідно до п.«В» ч.1 ст.81 ЗК України право власності на земельну ділянку набувається на підставі приватизації земельних ділянок, які раніше були надані громадянину України у користування.
Згідно даних інвентаризації від 11.02.04р. у позивачки в користуванні знаходиться земельна ділянка розміром 881кв.м., згідно землевпорядкувальної документації - 877кв.м. У її батьків на 27.09.78р., 13.03.87р. в користуванні знаходилася земельна ділянка розміром 778кв.м. Дійсно, в 1948р. батькові позивачки під забудову була надана ділянка розміром 900кв.м., але ця обставина не спростовує висновків землевпорядкувальних органів про те, що фактично позивачка користується земельною ділянкою розміром 877кв.м., після смерті батька у 1989р. позивачка успадкувала тільки будинок, не земельну ділянку у тому розмірі, в якому була передана під забудову.
По викладених мотивах суд дійшов висновку, що права позивачки не порушені і не підлягають судовому захисту, оскільки позивачка має в користуванні 877кв.м. земельної ділянки, яка підлягає приватизації в порядку ст.81 ЗК України.
Разом із тим, суд не може не прийняти заперечення відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 В.Ф. стосовно часткової відміни приватизації та зносу його будівлі, оскільки він добросовісно та відкрито з дня поселення в 1963р. користується, а потім володіє спірною будівлею, яка ним не будувалася, правомірно приватизувалася разом із головною річчю - квартирою, при цьому на той час спірна земельна ділянка вже вибула з користування батьків позивачки.
Та обставина, що позивачка не давала згоду на вилучення землі, у даному випадку не може бути підставою для задоволення позову, оскільки на той час вона не була землекористувачем, а діючим на той час законодавством це питання було не врегульоване.
Відповідно до чинного законодавства при приватизації землі, та при виконанні кадастрової зйомки як частини державного земельного кадастру, необхідне узгодження меж земельної ділянки із суміжними власниками і землекористувачами ( п. Б ч.2 ст.198 ЗК України), але позивачкою такі вимоги не заявлені взагалі, тому, розглядаючи позов у їх межах, суд змушений відмовити у позові повністю.
На підставі викладеного ст.ст.81, 116,118,152,198 ЗК України, керуючись 10,11, 60, ст.209, 212,213 ЦПК України, суд
в и р і ш и в.
ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Кримського регіонального філіалу ДП „Центр державного земельного кадастру”, Сакського міського відділу земельних ресурсів, Сакської міської ради, Сакського міськвиконкому про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зносу будівлі, визнання свідоцтва про приватизацію житла частково недійсним, визнання не чинним зменшення розміру ділянки, та зобов'язання складання технічного звіту та акту встановлення меж земельної ділянки для приватизації землі - відмовити за його необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в Судову палату у цивільних справах Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайонний суд у порядку ст. 294 або ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ