Справа № 1-39/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року                                                            Ізяславський районний суд

                                                                                                 Хмельницької області

в складі: судді                           Пашкевича Р.В.

               при секретарі             Гедзенюк В.В.

               з участю прокурора  Шнайдер М.А.

                               захисника   ОСОБА_1

               начальника служби у справах дітей Ткаченко Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяславі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною-середньою освітою, учня 8-го класу Тернавської ЗОШ І-ІІІ, звільненого від кримінальної відповідальності за постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25.01.2011 року та застосовано захід виховного характеру у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на один рік,   

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

            22 грудня 2010 року, біля 13 год. неповнолітній ОСОБА_3, проходячи поблизу господарства ОСОБА_4, яка проживає по АДРЕСА_2 побачив, що остання знаходиться на своєму подвір’ї, поблизу господарської прибудови. Користуючись моментом та розуміючи те, що він мав можливість зайти непоміченим до будинку, ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, через вхідну хвіртку підійшовши до вхідних дверей будинку, через які проник у житло, у якому на столі з однієї кімнат викрав гроші в сумі 60 грн., мобільний телефон марки »моделі 1600, вартістю 180 грн., в якому знаходилася сім-карта «Київстар»вартістю 5 грн., та на рахунку якої знаходились гроші в сумі 41 грн. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 286 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, не заперечив той факт, що він викрав з будинку ОСОБА_4 гроші в сумі 60 грн. та мобільний телефон марки », якого в подальшому привласнив собі для власних потреб з метою збагачення.

Крім визнання вини самим підсудним, його вина знайшла підтвердження в ході судового слідства в досліджених доказах: протоколі огляду місця події (а.с.7), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 17-18), яка згідно заяви претензій до підсудного не має, так як він все їй повернув, протоколом відтворення обставин та обстановки подій з відповідними фототаблицями (а.с. 37-41), постанові про приєднання речових доказів до кримінальної справи (а.с. 64-65),  показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що до нього наприкінці грудня 2010 року звернулася ОСОБА_4 та повідомила, що у неї викрали телефон та гроші, в подальшому вони прийшли до господарства останньої, де вона показала звідки викрали телефон та гроші, після чого біля магазину ПП ОСОБА_2 свідок побачив ОСОБА_3 в якого виявив викрадений телефон та повернув його власниці; показами свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що наприкінці грудня 2010 року вона бачила як ОСОБА_3 заходив на господарство ОСОБА_4 коли він вийшов вона небачила, в подальшому зустріла ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які їй повідомили що в останньої пропав телефон та гроші, почувши це вона розповіла їм, що бачила як до господарства ОСОБА_4 заходив ОСОБА_3; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (а.с.28), яка перебувала в магазині на роботі і в цей час сільський голова ОСОБА_5 завів до приміщення магазину ОСОБА_3 у якого в кишені виявив мобільний телефон; показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що підсудний навчається в школі, однак рівень його знань вкрай низький, часто прогулює уроки, схильний до крадіжок, друзів у школі немає, мати вихованням не займається, однак з січня 2011 року почав частіше відвідувати школу та займатися навчанням на уроках; показами свідка ОСОБА_10, який в майбутньому бажає оформити опікунство над ОСОБА_3, в разі позбавлення матері батьківських прав, показав суду, що на даний час підсудний проживає разом з ним з січня 2011 року, за даний період часу ходить в школу щодня, у дома виконує вказівки по господарству, будь-яких порушень не вчиняв.

Згідно висновку експерта №63г від 26.01.2011 року ринкова вартість, представленого на дослідження мобільного телефону »моделі 1600 на вторинному ринку мобільного зв’язку станом на грудень 2010 року, могла становити –180 грн.  При умові, що даний телефон знаходиться в технічному справному стані та придатний для подальшого використання. Відповідно до довідки вартості ПП ОСОБА_11 від 28.01.2011 року –вартість б/у сім-карти «Київстар»станом на 22.12.2010р. становила 5 грн. 00 коп.

             Начальник служби у справах неповнолітніх дітей Ізяславської районної державної адміністрації Ткаченко Р.І. висловила суду думку, що підсудному не слід застосовувати покарання, пов’язане з реальним позбавленням волі, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

             Перевіривши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного доведена, його дії вірно кваліфіковані по ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Що стосується особи підсудного, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, учень 8-го класу Тернавської ЗОШ І-ІІІ, за місцем проживання та навчання характеризується не задовільно.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, особу підсудного, обставини, що пом’якшують покарання, а також інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає необхідним звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст.ст.75, 104 КК України.

Цивільний позов не пред’явлено.

Речовий доказ по справі підлягає поверненню власнику.

             Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним по ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання –3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк –1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Хмельницькій області, р/р №31258272210321 МФО 815013 банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309 - 206 грн. 40 коп. судових витрат.

Речові докази по справі –мобільний телефон марки ” моделі 1600, imei НОМЕР_1 та сім карту «Київстар»НОМЕР_2 –повернути ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ізяславський районний суд, а засудженому ОСОБА_3 у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

             Суддя