Справа №2а-151/11р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року суддя Полонського районного суду Хмельницької області Боб”як  Б.В., розглянувши  в порядку скороченого провадження в м. Полонне адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1 до головного  управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та управління Пенсійного Фонду України у Полонському районі про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку та виплати додаткової пенсії  учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, -

                                                      встановив:

     20 грудня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  управління Пенсійного фонду України у  Полонському районі  (далі  УПФ).  Зазначає, що, згідно з висновком МСЕК від 20 вересня 2010 року є інвалідом другої групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Проте управління ПФУ йому призначило пенсію як інваліду 3-ї групи наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС. Рішенням Полонського районного суду від 27 травня 2010 року УПФ у Полонському районі зобов’язано здійснити перерахунок пенсії у розмірах, визначених  ст. ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ з 22 травня 2008 року. Рішення суду набрало законної сили, однак УПФ у Полонському районі оскаржило по ЦПК України рішення суду до апеляційного суду Хмельницької області. 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ у Полонському районі з письмовою заявою здійснити перерахунок пенсії як інваліду 2-ї групи ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із розрахунку державної пенсії –не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової –75% мінімальної пенсії за віком, але  УПФ відмовляється призначити і виплачувати державну і додаткову пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28 лютого 1991 року (далі Закон № 796). Просить визнати протиправною відмову УПФ у Полонському районі в проведенні перерахунку та здійсненні виплати державної та додаткової пенсій інваліду Чорнобильської АЕС 2-ї групи у розмірах, виплата яких передбачена ст. ст. 50, 54 Закону №796, зобов’язати УПФ України в Полонському районі усунути порушення Закону, провівши відповідні перерахунки  та здійснити виплату пенсії, обчисленої з розміру державної не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75% мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  за період з 01 жовтня 2010 року з врахуванням виплачених сум.

     Позивач подав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.          

     Представник УПФ у Полонському районі надав письмове заперечення, в якому просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

     Дослідивши письмові докази суд вважає позов необхідно задовольнити.

     Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 14 лютого 2008 року та висновку Хмельницької обласної МСЕК від 20 вересня 2010 року  є інвалідом 2-ї групи   внаслідок  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але управління ПФУ йому призначило пенсію як інваліду 3-ї групи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням Полонського районного суду від 27 травня 2010 року УПФ у Полонському районі зобов’язано здійснити перерахунок пенсії у розмірах, визначених  ст. ст. 50, 54 Закону   №796. Рішення суду набрало законної сили, однак УПФ у Полонському районі оскаржило по ЦПК України рішення суду до апеляційного суду Хмельницької області. 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ у Полонському районі з письмовою заявою здійснити перерахунок пенсії як інваліду 2-ї групи ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із розрахунку державної пенсії –не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової –75% мінімальної пенсії за віком, але  в листі від 10 грудня 2010 року УПФ відмовляється призначити і виплачувати державну і додаткову пенсію відповідно до Закону  і роз’яснено, що оплата державної і додаткової пенсій в розмірах визначених Законом буде здійснюватись лише на підставі постанови суду і запропоновано звернутись в суд.

     Дані обставини встановлено з позовної заяви, заперечення відповідача та доказів - документів, долучених до позовних заяв –посвідчення, свідоцтво про хворобу, експертного висновку, довідки МСЕК,  рішення суду, заяви про перерахунок пенсії.

     Суд вважає, що нарахування і виплата пенсії позивачеві здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства за таких міркувань.

     Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала через захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в п. 2 постанови від 03 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та постанови від 16 липня 2008 року № 654   Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

     Відповідно до частини першої ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

     Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

     Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції в період  всього 2007 року, та після 22 травня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1,  в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів другої груп, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  восьми мінімальних пенсій за віком.

     Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам другої групи —у розмірі   75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону № 796-XII, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

     Таким чином, для позивача, як інваліда другої групи , особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

     Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

     Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

     З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що дії УПФ щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсій та визначення їх розміру виходячи із положень  статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ є неправомірними.

     Оскільки  ОСОБА_1 звернувся  до  УПФ із заявою про перерахунок пенсії 30 листопада 2010 року , то здійснення такого перерахунку повинно бути проведено з 01 грудня 2010 року.            

Керуючись   ст.ст.11, 158-163, 256 КАС України,  суд, -

                                             постановив:

     Позов задовольнити.

     Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у  Полонському районі щодо відмови в перерахунку державної та додаткової пенсії по інвалідності ОСОБА_1 згідно статей 50,54 Закону України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.        

     Зобов’язати   управління Пенсійного Фонду України у  Полонському районі здійснити призначення, перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796 та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058  як інваліду другої  групи від захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком щомісячно, додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи  з 01 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

      Постанова підлягає до негайного виконання.       

     Постанова може бути оскаржена  до Вінницького  апеляційного адміністративного суду  шляхом подання до Полонського районного суду  апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня її проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          Б.Боб”як