АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

        02  лютого  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          Головуючого Савчук М.В.

суддів: Винту Ю.М.,Лисака І.Н.                              

         при секретарі  Сторожук У.Є,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2010 року,

         в с т а н о в и л а :

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

          Посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

          В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.    

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню, виходячи  з   наступного.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції  виходив  з того, що позовні   вимоги   є  недоведеними, оскільки позивачка не надала  належних  доказів  на  підтвердження  своїх вимог.

Колегія суддів вважає, що  висновки суду є правильними, оскільки  грунтуються   на всебічному, повному, об’єктивному  дослідженні  наявних  у справі доказів  та на основі  повно  і  всебічно  з’ясованих обставинах, на  які  сторони   посилалися   як  на  підставу  своїх  вимог  і заперечень.

          ______________________________________________________________________________

           Справа 22ц-449                                                              Головуючий у 1 інстанції Косован Т.Т.

Категорія 37                                                                                  доповідач Савчук М.В.

         Як вбачається з  матеріалів справи,  між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 12 вересня 2008 року  був   укладений  спадковий  договір, відповідно до умов  якого  набувач  зобов’язався  за життя  відчужувача  у разі хвороби  забезпечити  її належними  лікувальними   засобами, а також виконувати дрібний ремонт житлового будинку  з господарськими   будівлями  і спорудами .

           Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором  або законом.   

           Істотним можна вважати таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.   

           Показами свідків, письмовими доказами по справі та поясненнями позивачки доведено те, що відповідачкою на виконання покладених на неї спадковим договором зобов'язань були придбані ліки для позивачки, проведено  дрібний  ремонт житлового будинку, споруджено огорожу двору.

           Згідно з ч.1 ст.1308 ЦК України спадковий договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.   

 Щодо невиконання  набувачем  розпоряджень відчужувача, позивачка   не  надала  суду   належних доказів.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

 Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

  Оскільки  позивачем   не надано  суду належних  та допустимих  доказів  на підтвердження  своїх вимог, суд першої інстанції   обґрунтовано   відмовив   у   задоволенні  позову.

  Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.

            З  урахуванням   наведеного   колегія суддів   вважає,  що рішення  суду   першої інстанції    ухвалено  з  додержанням    норм матеріального  та процесуального  права, а доводи  апеляції  не  є  підставами   для його скасування .

                 Керуючись  ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,    

                                      у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.  

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2010 року  залишити   без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :