АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Савчук М.В.
суддів: Кулянди М.І., Яремко В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення суми соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення суми соціальної допомоги.
Вказувала на те, що вона є матір’ю малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Після народження дитини звернулася з заявою до відповідача про виплату вказаної допомоги, однак остання була нарахована та виплачується у меншому розмірі, ніж це визначено законом.
Просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації по відмові в задоволенні її вимог неправомірними, визнати право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 10 липня 2007 року по 26 вересня 2009 року.
Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок допомоги і стягнути з нього на її користь недоотриману частину в сумі 11824,8 грн.
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 грудня
_____________________________________________________________________________
Справа 22а-24/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Кириляк А.Ю.
Категорія 57 доповідач Савчук М.В.
2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації щодо проведення перерахунку та виплати не донарахованої суми державної соціальної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірною.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державну соціальну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно з врахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невірну правову оцінку обставин справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до статей 3, 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітнього сина та має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»від 21.11.1992 року. З даних копії протоколу від 27.11.2006 року про призначення допомоги вбачається, що ОСОБА_1 з 19.12.2006 року по 26.09.2009 року призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” на 2007 рік було зупинено на підставі пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Статтею 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визначено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України 9 липня 2007 року рішення № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31 грудня 2007 року, оскільки Закон України “Про Державний бюджет на 2007 рік” діяв до указаної дати, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому частиною першою
статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” - у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 мала право на отримання допомоги в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій обґрунтовано не взяті судом до уваги.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації відхилити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді