АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          17  лютого  2011   року                                                                       м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          Головуючого Савчук М.В.

суддів: Заводян К.І., Лисака І.Н.                             

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо не донарахування та невиплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2009 роки, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року, -

         в с т а н о в и л а :

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року позов ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо не донарахування та невиплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2009 роки задоволено частково.

Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області здійснити розрахунок недоплачених сум та виплатити ОСОБА_1 за період з 11 серпня по 31 грудня 2007 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  ___________________________________________________________________________

Справа 22а-190 / 2011 р.                                             Головуючий у 1 інстанції Стрілець Я.С.

Категорія 57                                                                               доповідач Савчук М.В.

страхування»від 09 липня 2003 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог за безпідставністю.

          Посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що після прийняття рішення Конституційного суду  № 6-рп від 09.07.2007 р. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»не був приведений у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», не було врегульовано на законодавчому рівні питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком, яка має застосовуватися при визначенні підвищення пенсій «дітям війни»згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В зв’язку з чим у Пенсійного фонду України не було правових підстав для визначення мінімальної пенсії за віком, що має застосовуватися при обчисленні розміру підвищення передбаченого дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Зазначає, що починаючи з 22.05.2008 року єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення «дітям війни»є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка і застосовується органом Пенсійного фонду України при визначенні розміру підвищення до пенсії «дітям війни».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка є дитиною війни та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області, отримує пенсію, а тому має право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України до 31 грудня 2008 року, тобто до дати дії Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік”, відповідач повинен був нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то стаття 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яка  передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до спірних правовідносин не може бути застосована.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачам застосуванню підлягає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано визнано відмову УПФ щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною та зобов’язано його здійснити розрахунок недоплачених сум, виплативши позивачу за період з 11 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог Закону.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для виплати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФУ для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.

        Керуючись ст. ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області відхилити.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий              

Судді