АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          10  лютого  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          Головуючого Савчук М.В.

суддів: Лисака І.Н., Винту Ю.М.                             

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання вчинити дії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2010 року, -

         в с т а н о в и л а :

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області здійснити розрахунок недоплачених сум та виплатити ОСОБА_1 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

_____________________________________________________________________________

Справа 22а-118/2011 р.                                               Головуючий у 1 інстанції Стрілець Я.С.

Категорія 57                                                                             доповідач Савчук М.В.

від 18 листопада 2004 року у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог за безпідставнісю.

          Посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що після прийняття рішення Конституційного суду  № 6-рп від 09.07.2007 р. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»не був приведений у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», не було врегульовано на законодавчому рівні питання обчислення розміру мінімальної пенсії за віком, яка має застосовуватися при визначенні підвищення пенсій «дітям війни» згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В зв’язку з чим у Пенсійного фонду України не було правових підстав для визначення мінімальної пенсії за віком, що має застосовуватися при обчисленні розміру підвищення передбаченого дітям війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Зазначає, що починаючи з 22.05.2008 року єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення «дітям війни»є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка і застосовується органом Пенсійного фонду України при визначенні розміру підвищення до пенсії «дітям війни».

Судом першої інстанції встановлено, що  позивач є дитиною війни згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції закону від 18.11.2004 року (яка набрала чинності з 01.01.2006 року). Даною нормою закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про Державний бюджет на 2006, 2007, 2008 роки»зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 по справі № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008 зміни, внесені п.41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано такими що не відповідають конституції (є неконституційними).  

          Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вищезазначені обставини по справі встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким судом дана належна оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин суд вірно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до ч.2 ст.152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

Вищезазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковим  до виконання на території України і мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року спірні правовідносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини  по справі встановлені повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким судом дана належна оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин суд правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.

Посилання на відсутність коштів у Державному бюджеті для покриття зазначених виплат не свідчить про відсутність у позивача права, у відповідності до законодавства, на їх отримання.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області відхилити.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий

Судді