АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Савчук М.В.
суддів: Заводян К.І., Винту Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення суми соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення суми соціальної допомоги задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку на підставі ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 включно з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
_____________________________________________________________________________
Справа 22а-248 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції Пилип`юк І.В.
Категорія 57 доповідач Савчук М.В.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ненадання правильної правової оцінки обставинам справи. Зазначає, що допомога виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету і управління не вправі порушувати вимоги Бюджетного кодексу України.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до статей 3, 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»від 21.11.1992 року. З даних копії розпорядження від 04.01.2006 року про призначення допомоги вбачається, що ОСОБА_1 з 23.02.2006 року по 17.11.2008 року призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” на 2007 рік було зупинено на підставі пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Статтею 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визначено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України 9 липня 2007 року рішення № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” щодо зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31 грудня 2007 року, оскільки Закон України “Про Державний бюджет на 2007 рік” діяв до указаної дати, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому частиною першою
статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” - у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 включно з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій обґрунтовано не взяті судом до уваги.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації відхилити.
Постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий
Судді