02.03.2011
Справа № 22ц-351/11р. Головуючий в І інстанції
Василенко В.В.
Категорія 20 Доповідач Колісниченко А.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого Колісниченка А.Г.,
суддів Бугрика В.В.,
Капітан І.А.,
при секретарі Дремлюзі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16.07.2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер»до приватного підприємства «Ніколас», ОСОБА_4 про стягнення вартості поставленого товару, неустойки та збитків,-
В С Т А Н О В И Л А :
До суду із зазначеним позовом звернулось ТОВ «Уніфер», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29.03.2007 року між товариством та приватним підприємством «Ніколас»укладено договір поставки № 10/07-КО, відповідно до умов якого позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 395 940 грн., що підтверджується видатковими накладними. Оплату поставленого товару ПП «Ніколас»зобов’язувався здійснити до 15.10.2007 року, але товар оплачено лише на суму 98 213 грн. 80 коп. Решту грошей відповідач не сплатив і залишок заборгованості на час звернення із даним позовом становить 297 726 грн. 71 коп. Договором передбачено стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання, а також штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості за договором. Окрім того, ст.625 ЦК України передбачає також стягнення 3% річних у разі прострочення виконання грошового зобов’язання. На забезпечення виконання зобов’язання з договором поставки, 29.03.2007 року між ТОВ «Уніфер»та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель має нести відповідальність за зобов’язаннями ПП «Ніколас», які витікають з договору поставки. У жовтні 2007 року між ТОВ «Уніфер»та ПП «Ніколас»було проведено звірку суми заборгованості за договором і директором ПП «Ніколас»ОСОБА_3 підписано акт звірки, однак решта заборгованості не сплачена і до часу звернення до суду. Просили стягнути солідарно з ПП «Ніколас»та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Уніфер»297 726 грн. 71 коп. заборгованості зі сплати товару за договором, 12 431,10 грн. в рахунок пені, 29771,67 грн. в рахунок штрафу, 12 802,24 в рахунок збитків від інфляції та 2 167,45 грн. в рахунок 3% річних, а всього 354 9000 грн. 17 коп., а також судові витрати у сумі 1730 грн.
Під час розгляду справи представник ТОВ «Уніфер»уточнив свої вимоги і просив стягнути 297 726 грн. 71 коп. заборгованості зі сплати товару за договором, 26949,96 грн. в рахунок пені, 29772,67 грн. в рахунок штрафу, 40 788,54 грн. збитків від інфляції, 4859,90 в рахунок 3% річних та судові витрати у сумі 1730 грн. лише з поручителя за договором ОСОБА_4
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 16.07.2010 року позов ТОВ «Уніфер»задоволено. З ОСОБА_3 на користь товариства стягнуто 400 096 грн. 78 коп. в рахунок заборгованості за договором поставки від 29.03.2007 року, а також в рахунок пені, збитків та штрафів. Також з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Уніфер»стягнуто 1730 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Апелянт ОСОБА_3, а також відповідач ОСОБА_4,які неодноразово повідомлялись про розгляд справи до суду не з'явились, направивши до суду заяви про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість прибуття до суду через знаходження на лікуванні. Колегія суддів відзначає, що розгляд вказаної справи відкладався неодноразово на підставі заяв, поданих апелянтом та іншим відповідачем, які зазначали одну і ту ж причину неявки до суду. Однак, оскільки жодним доказом, жодного разу поважність причин неявки у судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не підтверджено, то колегія суддів виходить із неповажності причин їх відсутності у суді і вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.
Представник ТОВ «Уніфер», у судовому засіданні, посилаючись на те, що судом першої інстанції сума заборгованості за договором помилково стягнута з неналежної особи - ОСОБА_3, а не з відповідача ОСОБА_4 просив рішення суду скасувати та стягнути заборгованість саме з ОСОБА_4
Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, визначених цивільно-процесуальним законом, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Дійшовши до висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «Уніфер»пред’явлених до ОСОБА_4, суд помилково стягнув суму заборгованості, неустойки, збитків та судові витрати з ОСОБА_3, який навіть не був стороною у справі. Окрім того, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки суд порушив норми матеріального та процесуального права. Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2007 року між ТОВ «Уніфер»та приватним підприємством «Ніколас»укладено договір поставки № 10/07-КО, відповідно до умов якого позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 395 940 грн., що підтверджується видатковими накладними(а.с.25-43). Питання ціни, асортименту та кількості щодо кожної партії товару врегульовано додатковими угодами, як це передбачено п.1.2 договору поставки(а.с.8,10-20). Оплату поставленого товару ПП «Ніколас»зобов’язувався здійснити до 15.10.2007 року, але товар оплачено лише на суму 98 213 грн. 80 коп. Решту грошей відповідач не сплатив і залишок заборгованості на час звернення із даним позовом становить 297 726 грн. 71 коп. На забезпечення виконання зобов’язання з договором поставки 29.03.2007 року між ТОВ «Уніфер»та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель має нести відповідальність за зобов’язаннями ПП «Ніколас», які витікають з договору поставки. У жовтні 2007 року Між ТОВ «Уніфер»та ПП «Ніколас»було проведено звірку суми заборгованості за договором і директором ПП «Ніколас»ОСОБА_3 підписано акт звірки(а.с.24), однак решта заборгованості не сплачена і до часу звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи переконливо свідчать про наявність зобов’язальних правовідносин між ТОВ «Уніфер»та ПП «Ніколас», які витікають із укладеного між ними 29.03.2007 року договору поставки, а також про неналежне виконання зобов’язання з боку ПП «Ніколас»і наявність заборгованості за отриманий товар у розмірі 297 726 грн. 71 коп.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, який 29.03.2007 року уклав із ТОВ «Уніфер»та ПП «Ніколас»договір поруки, в силу положень ст.ст.553,554 ЦК України як поручитель зобов’язаний відповідати за вимогами ТОВ «Уніфер», які витікають із договору поставки від 29.03.2007 року тією ж мірою, що і боржник ПП «Ніколас».
Враховуючи наведене, а також те, що факт заборгованості за договором поставки від 29.03.2007 року та її розмір підтверджені належними доказами, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Уніфер»суму основного боргу за договором - 297 726 грн. 71 коп.
Відповідно до п.5.3 договору поставки № 10/07-КО від 29.03.2007 року у випадку прострочення оплати вартості товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. В разі прострочення оплати товару більше ніж на 20 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості по договору.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи зі змісту п.5.3 договору поставки та положень ст.549 ЦК України, колегія суддів вважає, що внаслідок порушення зобов’язання ПП «Ніколас»у позивача виникло право на стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу. Так, першим реченням п.5.3 визначено загальне правило відповідальності покупця, в разі порушення ним зобов’язання щодо своєчасної сплати вартості товару, яке передбачає сплату пені. А у другому реченні, цього ж пункту, сформульовано правило, за яким боржник несе відповідальність у вигляді штрафу у разі прострочення виконання зобов’язання понад 20 днів, яке на думку колегії суддів, виключає застосування правила про нарахування пені, яке має застосовуватись у разі прострочення виконання зобов’язання у строк до 20 днів. Розмір штрафу, який має стягуватись за договором становить 29 772 грн. 67 коп., що становить 10 % від суми невиконаного зобов’язання. Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 є поручителем за договором, а також фізичною, а не юридичною особою, колегія суддів визнаючи ці обставини такими, що мають істотне значення для визначення міри відповідальності відповідача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе зменшити суму штрафу до 15 000 грн. на підставі ч.3 ст.551 ЦК України. Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «Уніфер»щодо стягнення пені та штрафу підлягають частковому задоволенню.
Крім вищевказаних сум, стягненню з відповідача, на підставі ст.625 ЦК України підлягають також збитки, заподіяні внаслідок знецінення заборгованих грошових коштів розмір, яких становить 40 788 грн. 54 коп., також 4858 грн. 90 коп. в рахунок 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання.
Таким чином з ОСОБА_4, як поручителя за договором поруки від 29.03.2007 року підлягає стягненню заборгованість ПП «Ніколас»перед ТОВ «Уніфер»по сплаті поставленого за договором поставки від 29.03.2007 року товару у розмірі 297 726 грн. 71 коп., штраф за порушення виконання зобов’язання у розмірі 15 000 грн., збитки від інфляції у розмірі 40 788 грн. 54 коп., 4 858 грн. 90 коп. в рахунок 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання, а всього 358 374 грн. 15 коп., а також судові витрати у розмірі 1730 грн.
Доводи апелянта щодо відсутності його вини як поручителя у невиконанні ПП «Ніколас»умов договору поставки не заслуговують на увагу, оскільки він не є поручителем за договором, а ним є ОСОБА_4 А крім того, обсяг відповідальності поручителя визначається ч.2 ст.554 ЦК України і вина у порушенні зобов’язання не є обставиною, яка має значення для настання відповідальності поручителя та її обсягу.
Доводи апелянта щодо неможливості покладення відповідальності за договором поруки від 29.03.2007 року на ОСОБА_4, внаслідок змін до договору поставки від 29.03.2007 року, які укладались між ТОВ «Уніфер»та ПП «Ніколас»і збільшення, внаслідок цього обсягу його відповідальності також перевірені та відхиляються через те, що апелянт ОСОБА_3 не є поручителем за договором і питання відповідальності поручителя, яким є ОСОБА_4 не стосується прав та обов’язків апелянта.
Доводи ОСОБА_3 щодо стягнення сум боргу, неустойки, збитків та судових витрат з нього, а не з ОСОБА_4 заслуговують на увагу і враховуються апеляційним судом при винесенні даного рішення. Тому апеляційна скарга, у цій частині, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо решти доводів апелянта, то колегія суддів їх відхиляє через те, що вони стосуються прав та обов’язків ОСОБА_4, і не стосується прав та обов’язків ОСОБА_3, а ОСОБА_4 рішення суду не оскаржив.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 16.07.2010 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» 297 726 грн. 71 коп. в рахунок заборгованості за договором поставки, штраф за порушення виконання зобов’язання у розмірі 15 000 грн., збитки від інфляції у розмірі 40 788 грн. 54 коп., 4 858 грн. 90 коп. в рахунок 3% річних за порушення виконання грошового зобов’язання, а всього 358 374 грн. 15 коп., а також судові витрати у розмірі 1730 грн.
У задоволенні решти вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Уніфер» відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає чинності з часу його проголошення, і з наступного за цим дня воно може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Колісниченко А.Г.
судді Бугрик В.В.
Капітан І.А.