11.03.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-278 2011 рік Головуючий у 1 інстанції
Кравченко К.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Семиженко Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Лісової Г.Є.
Прокопчук Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Херсоні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона про нарахування та стягнення підвищення до пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
08 липня 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона має статус дитини війни, у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, про зазначене право довідалася із засобів масової інформації, у позові поставлено питання про поновлення строку звернення до суду, покладення на відповідача обов'язку провести нарахування та виплату вказаної допомоги за 2006-2007 роки.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року позов задоволено частково, позивачці поновлено строк звернення до суду з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, відповідача зобов’язано здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії позивачці у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на постанову суду Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона з посиланням на її незаконність поставлено питання про скасування постанови та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, оскільки вказаний орган не має обов’язку проводити необґрунтовано заявлені до стягнення виплати.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегії суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позову суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі, правильно визначився з питанням дії у часі відповідних норм матеріального права та вірно визначився з обов’язком відповідача у спірних правовідносинах у відповідності до положень частини 2 статті 19 Конституції України.
Відповідачем не висловлено заперечень стосовно того, що позивачка має статус дитини війни та перебуває на обліку у відповідача як особа, що отримує пенсію за віком.
За ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набув чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 із змінами, внесеними 19 січня 2006, підвищення до пенсії дитині війни у 2006 році повинно було проводитися згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки такого порядку встановлено не було, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році не діяла.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 приведені положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2007 році діяла лише з 09 липня.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини сторін регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, відповідно є обґрунтованими лише позовні вимоги щодо обов’язку відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а дії відповідача в цій частині є неправомірними.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, як і доводи щодо неврегульованості механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відсутність бюджетного фінансування спірних доплат до пенсії не може бути причиною невиконання відповідачем обов'язків державного органу, від такого обов’язку не звільняє його і посилання на відповідну постанову Кабінету Міністрів України.
Вимоги позову судом першої інстанції задоволені в межах встановленого ч.1 ст. 99 КАС України в її редакції на момент подачі позову річного строку звернення до суду.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу як таку, що не ґрунтується на нормах закону та висновку суду не спростовує, слід відхилити, постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі,
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _