Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1823/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»
в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна»
до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії
за участю:
від позивача: Береговий А.К. (за дов. № 1/2413 від 31 грудня 2010 року) від відповідача: Килимник В.М. (за дов. від 03 вересня 2010 року)
Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна», шляхом виключення з картки особового рахунку пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 12 232,32 грн. як неправомірно нарахованої. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що податковим органом із порушенням підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» був здійснений перерозподіл сплачених платником податку сум коштів в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за користування надрами загальнодержавного значення в рахунок погашення суми податкового боргу, який виник у минулих звітних періодах. Позивач зазначав, що в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань, ним було визначено призначення платежу, яке протиправно було не враховано відповідачем.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обов’язковою до виконання всіма суб’єктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобов’язань суми коштів, сплачені позивачем кошти були направлені на погашення податкового боргу. На підставі положень підпункту 16.1.1. пункту 16.1. та підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статі 16 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем був здійснений перерозподіл сплачених позивачем коштів на суму, що спрямовується на погашення основного боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на суму погашеного податкового боргу. Представник відповідача наполягав на неправомірності заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року було задоволено клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі позивач) є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186943, обліковується як платник податків у Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції (відповідач). Шахта «Алмазна» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля» без прав юридичної особи.
Протягом січня 2010 року – серпня 2010 року позивачем було здійснено погашення самостійно узгоджених податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи шляхом перерахування готівкових коштів за допомогою платіжних доручень № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 242 від 31 березня 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року. Як вбачається зі змісту картки особового рахунку та довідки Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 26655/10/19-013-2 від 22 грудня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 37-57), внаслідок зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок сплати податкового боргу, відповідачем нараховано пеню в загальній сумі 13 232,32 грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 38 від 29 січня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 1706,59 грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 136 від 26 лютого 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 3959,10 грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 242 від 31 березня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 804,96 грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням 218 від 29 червня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 1290,33грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 347 від 19 серпня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 4989,50 грн.
Внаслідок здійсненого перерозподілу сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 515 від 30 вересня 2010 року, згідно даних зворотного боку облікової картки відповідачем було нараховано пеню в сумі 481,84 грн.
Спірними питаннями цієї справи є правомірність здійсненного відповідачем розподілу сплачених позивачем коштів та направлення сплачених позивачем сум в рахунок сплати податкового боргу без врахування самостійно визначеного позивачем призначення платежу.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків, окрім іншого, покладений обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Спеціальним законом з питань оподаткування, яким встановлювався на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державним цільовим фондом».
Умови нарахування та порядок погашення пені встановлені статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року.
Частиною 2 підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003р., визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Таким чином, передумовою для здійснення податковою інспекцією розподілу сплачених платником коштів є погашення суми податкового боргу.
Податковим боргом у розумінні положень пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є несплачені у встановлені строки податкові зобов’язання.
Відповідно до пункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього закону передбачені строки подачі податкових декларацій в залежності від базового податкового (звітного) періоду.
Відповідно до пункту б частини 1 підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - збір за геологорозвідувальні роботи), складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби встановлений Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 року за N 474/3767), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 5.1. цієї Інструкції визначено, що надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.
Згідно пункту 6.5. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 року за N 474/3767) надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.
Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого був здійснений розподіл коштів, не було враховано визначене позивачем призначення платежу у платіжних дорученнях.
Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 282/15-1/26319503 від 22 квітня 2010 року (арк. справи 18-23) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 36896,23 грн. за платіжним дорученням № 38 від 29 січня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР за 4-й квартал 2009 року» були спрямовані податкової інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 1 квартал 2009 року в сумі 9815,80 грн., за 2-й квартал 2009 року в сумі 13161,89 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобов’язань в сумі 6386,94 грн., в рахунок сплати штрафних санкцій в сумі – 4379,67 грн., пені в сумі 3151,93 грн.
Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 282/15-1/26319503 від 22 квітня 2010 року (арк. справи 18-23) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 66000,00 грн. за платіжним дорученням № 136 від 26 лютого 2010 року із визначеним призначенням платежу «збір за ГРР, авансовий платіж за 1-й квартал 2010 року. По строку сплати до 19 березня 2010 року». були спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2009 року в сумі 61510,65 грн., в рахунок сплати пені в сумі 4489,35 грн.
Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 18600,00 грн. за платіжним дорученням № 218 від 29 червня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР, авансовий платіж за 2-й квартал 2010 року. По строку сплати до 19 серпня 2010 року» були спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 3-й квартал 2009 року в сумі 17247,93 грн., в рахунок сплати пені в сумі 1352,07 грн.
Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 95063,77 грн. за платіжним дорученням № 347 від 19 серпня 2010 року із призначенням платежу «збір за ГРР за 2-й квартал 2010 року. По строку сплати до 19 серпня 2010 року» були спрямовані податковою інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 4-й квартал 2009 року в сумі 60921,60 грн., за 3-й квартал 2009 року в сумі 14290,44 грн., в рахунок сплати пені в сумі 9085,12 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобов’язань в сумі 6386,94 грн., в рахунок сплати штрафних санкцій в сумі – 4379,67 грн.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що виходячи із встановленого в платіжному дорученні строку сплати податкового зобов’язання, підприємством здійснювався не авансовий платіж збору за 2-й квартал 2010 року, а сума збору визначена в основному та уточнюючому розрахунках збору за звітний період 2-й квартал 2010 року (вх. № 13406 від 03 серпня 2010 року та № 13886 від 06 серпня 2010 року).
Як вбачається з акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 48900,00 грн. за платіжним дорученням № 515 від 30 вересня 2010 року із призначенням платежу «Збір за ГРР, авансовий платіж за 3-й квартал 2010 року. По строку сплати до 19 березня 2010 року» були спрямовані податкової інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених Розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 6 місяців 2010 року в сумі 45025,84 грн., в рахунок сплати пені в сумі 3874,16 грн.
Згідно даних акту про результати невиїзної документальної перевірки № 1243/15-1/26319503 від 10 листопада 2010 року (арк. справи 24-28) та даних зворотного боку облікової картки, сплачені позивачем кошти в сумі 14000,00 грн. за платіжним дорученням № 242 від 21 березня 2010 року були спрямовані податкової інспекцією в рахунок погашення податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, узгоджених розрахунками збору за геологорозвідувальні роботи за 2 квартал 2009 року в сумі 10663,89 грн., в рахунок сплати пені в сумі 1215,16 грн., в рахунок сплати розстрочених податкових зобов’язань в сумі 2120,95 грн. В платіжному дорученні № 242 від 31 березня 2010 року позивач визначив призначення платежу наступним чином «збір за ГРР авансовий платіж за 1-й квартал 2010 року по строку сплати 19 серпня 2010 року». Суд, дослідивши зазначене платіжне доручення, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи платіжного доручення № 136 від 26 лютого 2010 року, згідно якого позивач авансовий платіж зі збору за ГРР за перший квартал 2010 року та встановлені платником податку в зазначеному дорученні терміни сплати, дійшов висновку про неможливість встановити визначений позивачем напрямок спрямування коштів за цим дорученням.
Стосовно визначення у якості призначення сплати авансових платежів суд зазначає, що право платника сплачувати авансові платежі зі збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі третини збору попереднього звітного податкового періоду визначено пунктом 6.5. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України N 105/309 від 23 червня 1999 року.
Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року та № 515 від 30 вересня 2010 року та розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи за 4-1 квартал 2009 року, 1-й квартал 2010 року, 2-й квартал 2010 року, позивачем при сплаті авансових платежів були дотримані обмеження встановлені пунктом 6.5. Інструкції визначені при визначенні розміру авансових платежів.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, податковою інспекцією при спрямуванні коштів в рахунок погашення суми податкового боргу, за наслідками якого був здійснений розподіл коштів, не було враховано визначене позивачем призначення платежу у платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року.
Щодо можливості здійснення органами державної податкової служби зміни визначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобов’язаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Податкове законодавство України не містить правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.
Окрім цього, відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття «майна».
Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.
Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.
Згідно з пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Отже, перерахування суб’єктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», з огляду на таке. Приписами цього підпункту встановлено загальну норму, відповідно до якої податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
При цьому, зазначеним пунктом не передбачений перелік суб’єктів на яких вона розповсюджується, чи то податковий орган, чи то платник податків та не визначений механізм забезпечення її дотримання, тобто дії суб’єктів податкових правовідносин, які мають ними вчинятися у випадках, коли при наявності суми податкового боргу платником податків здійснюється погашення поточних податкових зобов’язань.
Суд зауважує на тому, що відповідач має право спрямовувати на власний розсуд лише ті платежі платника податків, в яких такий платник не визначив призначення платежу або спрямування сплачених платником коштів неможливо за визначеним таким платником призначенням платежу. Отже спрямування сплачених позивачем коштів за платіжним дорученням № 242 від 31 березня 2010 року в сумі 14000,00 грн. здійснено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи визначення платником податку призначення платежу в платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року, суд зазначає на відсутності підстав в податкового органу для неприйняття до уваги визначеного платником призначення платежу при спрямуванні відповідачем сплачених позивачем коштів за зазначеними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 16.1.1, пункту 16 1 та підпункту 16.3.1 пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Згідно з пунктом 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11червня 2003 року, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
У разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) (пункт 3.7. Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою Наказом ДПА України № 290 від 11червня 2003 року).
Згідно наведених вище положень чинного законодавства України, передумовою нарахування пені у картці особового рахунку є здійснення платником податку погашення податкового боргу (частини податкового боргу). При цьому, при здійсненні платником сплати зазначеної суми податкового боргу, податковою інспекцією здійснюється розподіл сплаченої платником суми на суму, що спрямовується в рахунок погашення податкового боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на зазначену суму податкового боргу.
З огляду на зазначене, враховуючи дійдення судом висновку про безпідставність неприйняття відповідачем до уваги визначеного позивачем самостійно призначення платежу у платіжних дорученнях № 38 від 29 січня 2010 року, № 136 від 26 лютого 2010 року, № 218 від 29 червня 2010 року, № 347 від 19 серпня 2010 року, № 515 від 30 вересня 2010 року, внаслідок яких податковою інспекцією було здійснено нарахування та погашення суми пені на сплачену суму податкового боргу у розмірі 12427,36 грн., суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов’язання відповідача внести зміни до облікової картки зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету шляхом виключення з облікової картки нарахованої пені в сумі 12427,36 грн., у зв’язку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 265460,00 грн. без врахування визначеного платником призначення платежу.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Алмазна», шляхом виключення з картки особового рахунку пені за несвоєчасне погашення податкової заборгованості за користування надрами загальнодержавного значення у розмірі 13 232, 32 грн. як неправомірно нарахованої, задовольнити частково.
Зобов’язати Добропільську об’єднану державну податкову інспекцію Донецької області (85000, м. Добропілля, вул. пров. Радянський, 4, ЄДРПОУ 23355183) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету шляхом виключення з облікової картки суми нарахованої пені у розмірі 12427,36 грн., у зв’язку із зарахуванням сум сплачених позивачем коштів в загальній сумі 265460,00 грн. без врахування визначеного платником призначення платежу
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2011 року в присутності представника позивача та представника відповідача.
Постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 05 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Михайлик А.С.