Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1698/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11.30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Добропільської об’єднаної Державної податкової інспекції
до Державного підприємства «Добропіллявугілля»
про стягнення заборгованості в сумі 6931,47 грн.
за участю:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: Жолоб Я.С. (за дов. № 1/2423 від 31.12.2010р.)
Добропільська об’єднана Державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі збору за спеціальне водокористування в сумі 6931,47 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 31 грудня 2010 року за Державним підприємством «Добропіллявугілля» через несплату останнім податкового зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування обліковується податковий борг в сумі 6931,47 грн., з яких 329,11 гривень (Відокремлений підрозділ «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля») нараховано за податковими повідомленнями – рішеннями № 0003341540/0 та № 0003351540/0 від 10.02.2009 року, 6602,36 гривень (Відокремлений підрозділ «Шахта «Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля») нараховано за податковими повідомленнями – рішеннями № 000691540/0 та № 000701540/0 від 14.04.2010 року. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обов’язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі збору за спеціальне водокористування в сумі 6931,47 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутності до суду не надав.
Представник відповідача в судовому засідання надав до суду заяву, відповідно до якої суму заборгованості зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 6931,47 гривень визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 28). Відповідно до довідки № 83 від 21.11.2006 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку у Добропільській об’єднаній Державній податковій інспекції з 01.04.2003 року (арк. справи 29).
04 грудня 2009 року Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобов’язань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відокремленим підрозділом «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 30.05.2009 року по 30.11.2009 року. За наслідками перевірки на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003341540/0 від 10.12.2009 року на суму 33135,03 гривень та № 0003351540/0 від 10.12.2009 року на суму 3888,78 гривень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, в адміністративній справі № 2а-13/10/0570 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля”в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Піонер» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0003351540/0 від 10 грудня 2009 року в сумі 3 888 грн. 78 коп., № 0003341540/0 від 10 грудня 2009 року в сумі 33 135 грн. 03 коп. було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003351540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 3 817 грн. 80 коп. та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003341540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування в сумі 32 876 грн. 87 коп.
Станом на 31.12.2010 року за відповідачем (ВП «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля») обліковується заборгованість зі збору за спеціальне водокористання у розмірі 329,11 гривень за податковими повідомленнями – рішеннями № 0003341540/0 та № 0003351540/0 від 10.12.2009 року. Зазначена обставина не заперечується сторонами.
02 квітня 2010 року Добропільською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобов’язань зі збору за спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, із земельного податку з юридичних осіб відокремленим підрозділом «Шахта «Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 30.05.2008 року по 26.02.2010 року. За наслідками перевірки на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами» були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000691540/0 від 14.04.2010 року на суму 4014,38 гривень та № 0000701540/0 від 14.04.2010 року на суму 4749,92 гривень.
Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року, в адміністративній справі № 2а-16664/10/0570 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля”в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Білицька» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000691540/0 від 14.04.2010 року в сумі 4014,38 гривень та № 0000701540/0 від 14.04.2010 року в сумі 4749,92 гривень було визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції від 14 квітня 2010 року № 0000691540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 1177,63 грн. та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції від 14 квітня 2010 року № 0000701540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 984,31 грн.
Станом на 31.12.2010 року за відповідачем (ВП «Шахта «Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля») обліковується заборгованість зі збору за спеціальне водокористання у розмірі 6602,36 гривень за податковими повідомленнями – рішеннями № 0000691540/0 та № 0000701540/0 від 14.04.2010 року. Зазначена обставина не заперечується сторонами.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, обставини щодо виникнення податкового боргу в відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п.п 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено узгодження зобов’язань з плати за спеціальне водокористування визначеними податковими повідомленнями – рішеннями № 0003341540/0, № 0003351540/0 від 10.02.2009 року та № 000691540/0, № 000701540/0 від 14.04.2010 року. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було сплачено суми податкового зобов’язання зі сплати збору за спеціальне водокористування у сумі 6931,47 гривень, з яких 329,11 гривень обліковується за Відокремленим підрозділом «Шахта «Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля», 6602,36 гривень – за Відокремленим підрозділом «Шахта «Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля на день судового розгляду. Відповідно до п.п. 6.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
19 червня 2003 року позивачем було прийнято першу податкову вимогу № 1/52, 21 липня 2003 року позивач прийняв другу податкову вимогу № 2/65. Зазначені вимоги були вручені відповідачу, що підтверджується корінцями податкових вимог, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 25-26).
Зазначені податкові вимоги вручено відповідачу ще у 2003 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості зі збору за спеціальне водокористування в сумі 6931,47 гривень задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) заборгованість зі збору за спеціальне водокористування в розмірі 6931,47 гривень (шість тисяч дев’ятсот тридцять одна гривня 47 копійок) на р/р 31115017700035, код платежу 13020100, Державний бюджет м. Добропілля, ГУ ДКУ в Донецькій області, ОКПО 34686542, МФО 834016.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 лютого 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Михайлик А.С.