Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1754/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарську Донецької області
про про скасування вимоги № Ф-722 від 01.02.2011р. про сплату недоїмки
у сумі 878,35 грн.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 - особисто
представника відповідача: Павлюк Г.В. – за дов. № 100/08 від 06 січня 2011р.
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарську Донецької області про визнання протиправної вимоги № Ф-722 від 01.02.2011р. про сплату недоїмки у сумі 878,35 грн.
В судовому засіданні позивач надала пояснення, зазначені у позові, просила позов задовольнити.
Представник Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарську Донецької області надала письмові заперечення від 22 лютого 2011 року, в яких просила відмовити у задоволення позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа – підприємець з 25 квітня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_1 (арк. справи 8).
За матеріалами перевірки позивача управлінням пенсійного фонду України у м. Шахтарську Донецької області було прийнято повідомлення-розрахунок від 01 лютого 2011 року було нараховано суму страхових внесків за 4 квартал 2010 року у розмірі 878,34 грн. пп.4 п. 8 розділу ХV «Прикінцеві Положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року.
01 лютого 2011 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Шахтарську Донецької області було прийнято вимогу № Ф-722 про сплату недоїмки у сумі 878,35 гривень.
Відповідно частини 1 статті 24 вищезазначеного Закону страховий стаж – період (строк), протягом якого особі підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який, щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VІ, який набрав чинності з 17 липня 2010 року, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка діяла у редакції до 2011 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Щодо твердження позивача про знаходження останнього на спрощеній системі оподаткування, що звільняє його від сплати внесків до органів Пенсійного фонду України суд зазначає наступне.
Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, зобов’язані сплачувати страхові внески в розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини сплаченого єдиного податку, яка перераховується до органів Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, яка справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а отже, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входить до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків.
Згідно з вимогами статті 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» щодо звільнення суб’єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, суперечать спеціальній нормі права – Закону, а отже, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Дана правова позиція викладена у постановах Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 травня 2007 року № 21-1142во06, від 29 травня 2007 року № 21-151во06.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Враховуючи встановлені судом обставини справи та підтвердження наявними в матеріалах справи документами наявність у позивача суми заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України м. Шахтарську Донецької області щодо сплати внесків із суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги необґрунтовані та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративний позову суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Шахтарську Донецької області про визнання протиправної вимоги № Ф-722 від 01.02.2011р. про сплату недоїмки у сумі 878,35 гривень.
Повний текст постанови проголошено та підписано 22 лютого 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.