Справа № 2-а-860/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року           о 12 годині 45 хвилин суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Семенченко О.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Варвинському районі про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  -

                                                                                      ВСТАНОВИВ:      

17.02.2011 року позивач звернувся до Варвинського районного суду з позовом до Управління пенсійного фонду в Варвинському районі Чернігівської області про зобов’язання здійснити перерахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, закони України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про Державний бюджет на 2011 рік». Зазначає, що його права гарантовані ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, мають пряму дію.

           Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 22 лютого 2011 року, подавши у встановлений законом строк письмові заперечення на позов (а.с. 7), якими просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що управління діяло в межах повноважень, наданих йому законами України і підзаконними нормативними правовими актами. Також просить розглянути справу без участі представника УПФ.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.     

Основним законом, яким регулюються дані спірні відносини є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Судом встановлено, що позивач –ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком (а.с. 4).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.                                                                  

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.      

Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про державний бюджет на 2011 рік»положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялось, а отже допомога в  2010, 2011 роках мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розмірах.   

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.      

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку щомісячної соціальної допомоги, відсутні.    

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо не нарахуванні доплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року.    

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити –визнати дії Управління пенсійного фонду в Варвинському районі Чернігівської області щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року незаконними, а щодо стягнення на його користь невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період, то враховуючи, що кошти на ці потреби з Державного бюджету не виділені, позивачем не визначено конкретний розмір суми, що підлягає стягненню, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги.

 Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.   

Керуючись ст. ст. 2, 17-20, 94, 99-103, 183-2, 256 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Варвинському районі про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Варвинському  районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% пенсії за віком за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року включно, відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст.  28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.   

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному  порядку, є остаточною.

          Суддя:                                                                                                                   О.М. Семенченко