АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24  лютого  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Кулянда  М.  І.  

          суддів: Бреславського О.Г., Одинака О.О.

секретаря: Цимбал Ю.Ю.
за участю: представників позивача –Луців О.В. та Скиданюк О.Р.,      

                  представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд Сервіс” до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором будівельного підряду, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд Сервіс” на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2010 року, -

                                          В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд Сервіс” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 31 774,80 грн..

Позивач посилався на те, що 09 квітня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір будівельного підряду, предметом якого є будівництво торговельного комплексу. Згідно умов даного договору ОСОБА_3 був зобов”язаний оплатити вартість робіт відповідно до актів виконавчих робіт.

              Згідно акту № 2 за липень 2009 року позивачем були виконані будівельні роботи на загальну суму 31774,80 грн.. Відповідач даний акт підписав, однак не сплатив за виконані роботи.

_________________________________________________________________________________

Справа № 22ц-446    2011  р.                                                  Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.

Категорія: 19/28                                                                                Суддя-доповідач: Кулянда М.І.

            Просив суд стягнути з відповідача на їх користь  заборгованість в розмірі 31 774,80 грн., пеню в розмірі 7174,14 грн. та судові витрати.

          Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

         Стягнуто з  ОСОБА_3 на користь ТзОВ „Техно-Буд Сервіс” заборгованість в  розмірі 5 000 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

         В іншій частині  задоволення позовних вимог відмовлено.

На дане рішення суду ТзОВ „Техно-Буд Сервіс” подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим. Також судом неповно  з”ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, які з”явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов”язання внаслідок односторонньої відмови від зобов”язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов”язання;  сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов”язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов”язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов”язання.

Як зазначено в ч. ч. 1, 4, 5 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

Ухвалюючи рішення в справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 згідно договору будівельного підряду від 09 квітня 2009 року, який було укладено між ним та товариством „Техно-Буд Сервіс” сплатив останньому за виконані роботи понад 246 000 грн. Заборгованість складає 5000 грн.

Такий висновок суду є правильним, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судом 09 квітня 2009 року між ОСОБА_3, як фізичною особою та товариством „Техно-Буд Сервіс” було укладено договір підряду предметом якого є будівництво торговельного комплексу.

Орієнтована договірна ціна по договору складає 230 000 грн.. Відповідач ОСОБА_3 оплатив позивачу понад 246 000 грн., що підтверджується наданими суду розписками про отримання коштів та показами свідка ОСОБА_6, який являється директором вищезазначеного товариства.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_3 є заборгованість перед товариством в сумі 31 774, 80 грн. є безпідставними, зокрема такий довід спростовується розписками та показаннями директора товариством „Техно-Буд Сервіс”  ОСОБА_6.

Та обставина, що ОСОБА_3 сплачено кошти особисто директору, а не в касу товариства , не може свідчити про наявність боргу.

Зокрема, ОСОБА_6 визнав в судовому засіданні ту обставину, що отримав кошти від ОСОБА_3 за виконані роботи.

Крім того,  директор товариства підтвердив в судовому засіданні, що в нього з ОСОБА_3 не було ніяких позадоговірних відносин щодо виконання будівельних робіт пов”язаних з будівництвом торговельного комплексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду  першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування  немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                     У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд Сервіс” відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:  

          Судді: