АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         03  березня  2011   року                                                            м. Чернівці

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

         Головуючого Савчук М.В.

суддів: Заводян К.І., Лисак І.Н.                          

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2010 року, -

         в с т а н о в и л а :

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії задоволено повністю.

Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 серпня 2010 року неправомірною.

Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 серпня2010 року неправомірною.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням виплаченого їм відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 530 підвищення, починаючи з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 16 серпня 2010 року.

Вирішено питання судових витрат.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні їх позовних вимог за безпідставністю.

          Посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2008 року взагалі не діє в редакції щодо підвищення пенсії «дітям війни»на 30 % мінімальної пенсії за віком (на яку посилаються позивачі у позовах), як не діє і в редакції Закону, яка визначала підвищення до пенсії «дітям війни»в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що була визначена ст. 6 Закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року.

          Зазначає, що починаючи з 22.05.2008 року єдиним нормативним актом, який регулює виплату підвищення «дітям війни»є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка і застосовується органом Пенсійного фонду України при визначенні розміру підвищення до пенсії «дітям війни».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачі є дітьми війни та мають право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, у відповідності до якої дітям війни (крім тих, на які поширюється дія  Закону  України  „Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України до 31 грудня 2008 року, тобто до дати дії Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік”, відповідач повинен був нарахувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”  Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки розмір підвищення до пенсії у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, то стаття 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», яка  передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, до спірних правовідносин не може бути застосована.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачам застосуванню підлягає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-ІV), а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого цією нормою мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати позивачам підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом, за період з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 серпня 2010 року неправомірною та зобов’язано УПФ нарахувати та виплатити останнім щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням виплаченого за вказаний період.

         Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій обґрунтовано не взяті судом до уваги.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.

        Керуючись ст. ст. 197, 198, 200 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий      

Судді