ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"13" вересня 2006 р. м. Київ Справа № 343/3а-06
10:01
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237", смт. Бородянка |
до | Бородянської районної державної адміністрації, смт. Бородянка |
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору | Управління праці і соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, смт. Бородянка |
предмет адміністративного позову | зобов'язання виконати умови договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом та стягнення заподіяної матеріальної шкоди |
Суддя Коротун О.М.
Секретар судового засідання Малій Л.В.
Представники: |
від позивача: | Галака О.М. - директор; Кіктенко В.В. - представник за дорученням № 34 від 03.03.06 р., брав участь в судовому засіданні 12.09.06; |
від відповідача: від третьої особи: | Воробйов В.В. - начальник управління економіки (довіреність від 12.09.06 № 6-40-746), брав участь в судовому засіданні 12.09.06; Хоменко Л.П. - посвідчення № 00980 від 04.09.06 р. |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 13.09.06 р. о 10 год. 01 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладалося до 15.09.06 р. на 16 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 13.09.06 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся в липні 2006 року до господарського суду Київської області з уточненою позовною заявою № 94 від 25.07.06 р., в якій просить суд зобов'язати Бородянську районну державну адміністрацію виконати умови договору № 1 від 21.05.2004 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом в частині відшкодування втрат доходів ВАТ "Бородянське АТП 13237" від безкоштовного перевезення пільгових категорій громадян за період з 01.01.05 по 31.12.05 включно та стягнути з Бородянської районної державної адміністрації на його користь заподіяну матеріальну шкоду в сумі 355422 грн. 71 коп., поклавши на відповідача судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1 від 21.05.2004 року та необхідністю погашення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян з посиланням на Закон України "Про автомобільний транспорт", ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України.
Відповідач відзиву на позов не подав. Проте, його представник позов заперечив з тих підстав, що умовами укладеного між сторонами договору за спірний період передбачено таке відшкодування лише в межах отриманих з бюджету коштів, головним розпорядником яких є третя особа по справі.
Третя особа в поясненнях за № 00998 від 12.09.06 зазначила, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та визначено перелік окремих категорій громадян, яким здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд за рахунок субвенцій із державного бюджету, вона є головним розпорядником таких коштів. А відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян у 2005 році проводилося на підставі вказаної постанови та ст. 64 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", якою передбачено, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання у відповідному бюджетному році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в органах Державного казначейства України, в межах виділених їм асигнувань.
Оскільки перевезення здійснювали ще 4 перевізника, відшкодування втрат здійснювалося в межах кошторисних асигнувань.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.06 по даній справі було відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 05.09.06.
В судовому засіданні 05.09.06 було оголошено перерву до 12.09.06.
12.09.06 після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення на 13.09.06 о 10:00.
Дослідивши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 41 Закону України "Про автомобільний транспорт", відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором на перевезення пасажирів за автобусним маршрутом загального користування, в якому визначається державне замовлення на соціально значущі послуги автомобільного транспорту загального користування.
Між позивачем та відповідачем у справі 21.05.04 було укладено договір № 1 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
За умовами договору відповідач надає позивачу право на перевезення пасажирів автобусами на маршрутах, вказаних в п. 1.1. договору (предмет договору) та забезпечує безкоштовне перевезення пільгових категорій населення в межах затверджених і фактично профінансованих відповідно з поданими розрахунками втрат доходів від безкоштовних перевезень.
Позивач в позовній заяві вказує, що згідно його розрахунку, він надав у 2005 році послуги по перевезенню пільгових категорій громадян, що проживають у Бородянському районі, на міських та приміських маршрутах на загальну суму 780482,08 грн. В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання послуг, виконані позивачем розрахунки його втрат, які разом з цим не є підставою для задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.
Так, позивач мав за умовами договору (п. 2.2.5) безкоштовно перевозити наступних пасажирів:
щоденно:
- інвалідів війни І, ІІ, ІІІ груп та особу, яка супроводжує інваліда І групи;
- інвалідів всіх категорій та особу, супроводжує інваліда І групи;
- учасників бойових дій;
- дітей сиріт та дітей, які залишилися без опіки батьків і виховуються в школах-інтернатах;
- осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною - Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці, повних кавалерів ордену Трудової Слави;
- народних депутатів України, а також особу, яка супроводжує депутата-інваліда І групи;
- одну дитину віком до 7 років, яку провозить з собою пасажир, без зайняття дитиною окремого місця;
в середу і п'ятницю:
- пенсіонерів за віком;
- ветеранів праці;
- жертв політичних репресій;
- учасників війни, осіб (в тому числі громадян СНД), на яких поширюється чинність Закону (сім'я загиблих);
- учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І та ІІ категорій з посвідченням серії "А".
Згідно цього ж п. 2.2.5 договору розпорядником коштів по відшкодуванню втрат від безкоштовних перевезень пільгових категорій громадян виступає третя особа по справі, яка не є стороною по договору. А останній не містить її зобов'язань (з зазначенням порядку, сум, термінів) по сплаті коштів позивачу.
Термін дії договору встановлено сторонами з 23.05.2004 року по 23.05.2007 року.
До вказаного договору неодноразово вносилися зміни, зокрема, стосовно предмету договору, та до п. 2.2.5.
З 04.08.2005 року цей пункт було викладено наступним чином: відповідач "забезпечує безкоштовне перевезення пільгових категорій громадян в межах адміністративного району за місцем проживання в межах затверджених і фактично профінансованих управлінням праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації відповідно з поданими розрахунками втрат доходів від безкоштовних перевезень щоденно:
- інвалідів війни І, ІІ, ІІІ груп та особу, яка супроводжує інваліда І групи;
- інвалідів всіх категорій та особу, супроводжує інваліда І групи;
- учасників бойових дій;
- учасників війни;
- народних депутатів України, а також особу, яка супроводжує депутата-інваліда І групи;
- одну дитину до 7 років, яку провозить з собою пасажир, без зайняття дитиною окремого місця;
- дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківської опіки і виховуються в школах-інтернатах;
- інвалідів всіх категорій та особу, яка супроводжує інваліда І групи;
- осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної праці, повні кавалери ордену Трудової Слави;
в середу і п'ятницю:
- пенсіонерів за віком;
- ветеранів праці;
- жертв політичних репресій;
- учасників війни, осіб (в тому числі громадян СНД), на яких поширюється чинність Закону (сім'я загиблих);
- учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І та ІІ категорій з посвідченим серії "А".
Згідно цього ж п. 2.2.5 договору розпорядником коштів по відшкодуванню втрат від безкоштовних перевезень пільгових категорій громадян виступає третя особа по справі, знову ж без визначення зобов'язань як відповідача по справі, так і третьої особи щодо порядку, термінів, сум відшкодування.
Наступні зміни (з 2006 року) не наводяться судом в рішенні, оскільки позивач просить стягнути кошти лише за 2005 рік.
Позивач звертався до відповідача з листом від 25.04.2005 року за № 37, в якому зазначив про втрату ним доходів за 1 квартал 2005 року на суму 255984,54 грн. та повідомив про те, що відшкодування втрат у І кварталі відсутнє. А також позивач наголосив про призупинення безплатних перевезень згідно з чинним законодавством.
Вимоги про сплату сум в порядку ст. 530 ЦК України вказаний лист не містить (з зазначенням строку такої оплати).
Відповідач в листі від 16.05.05 № 6-37-589 "Про відшкодування втрат доходів від безплатних перевезень пільгових категорій громадян" лише повідомляє позивача, що в січні-лютому 2005 року надходження субвенцій не передбачено. Фінансування розпочато з квітня цього року, а основні виплати заплановані на листопад та грудень 2005 року.
Виходячи зі змісту листа, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що цей лист є гарантією на відшкодування відповідачем позивачу якихось конкретних коштів (сум) та конкретних термінів відшкодування таких сум. Цей лист жодним чином не змінює умов п. 2.2.5 договору і не є додатком до договору.
Аналіз вищенаведених пунктів договору свідчить про те, що сторони не узгодили жодним пунктом договору обов'язку відповідача сплачувати такі суми, терміни сплат. Натомість п. 2.2.5 договору свідчить про необхідність сплат лише в межах фактично профінансованих коштів, а розпорядником таких коштів визначено третю особу по справі. За таких обставин судом відхиляється, як необґрунтована, позовна вимога про зобов'язання виконати умови договору.
Позивачем заявлялася відповідачу та третій особі Претензія на суму 355422 грн. 71 коп. від 07.03.06. У відповіді на яку третя особа повідомила позивача, що згідно кошторису на 2005 р. по КВКП 170102 була передбачена субвенція в розмірі 631355 грн., тоді як лише позивач, один з перевізників нарахував значно більшу суму (780482,08 грн.) за цей період - 2005 рік.
Умови ж договору між позивачем та відповідачем не передбачають обов'язку відповідача сплачувати такі кошти без відповідного фінансування, заявлена вимога позивача про стягнення шкоди також задоволенню не підлягає та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
За загальними підставами відповідальності, встановленими ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Згідно ч. 2 цієї ж статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За результатом розгляду справи суд не встановив підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдання шкоди.
Відшкодування збитків, як спосіб захисту порушених цивільних прав, передбачений ст. 22 ЦК України. Згідно ч. 3 цієї статті збитки (втрати, доходи) також відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Судом приймаються доводи позивача з посиланням на ст.ст. 11, 36, 40, 41 Закону України "Про автомобільний транспорт" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Разом з цим, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються місцевими бюджетами за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 04.03.2002 за № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" затвердив відповідний Порядок.
Вказаним Порядком передбачено, що головні розпорядники коштів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо наданих послуг, в межах отриманих з Державного бюджету коштів.
Згідно Акту звіряння розрахунків за пільговий проїзд між позивачем та 3-ою особою станом на 01.01.06, загальна заборгованість становить лише 50745 грн. в т.ч. минулих років - на суму 18623,25 грн.
Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено, що погашення кредиторської заборгованості за державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово у передбаченому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2005 році крім позивача пільгові категорії пасажирів також перевозили інші особи, про що свідчать Протоколи засідання конкурсного комітету по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом від 22.07.05, 28.09.05 та копії наявних в матеріалах справи договорів. Тоді як на компенсаційні виплати за пільговий проїзд автомобільним транспортом (КФК 170102) протягом 2005 року з Державного бюджету місцевому бюджету Бородянського району надійшла субвенція в сумі 631355 грн. Тому ця сума була обґрунтовано перерахована 4 перевізникам району, в тому числі, 425059,37 грн. - відшкодовано позивачу по справі.
Викладене підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з реєстраційних рахунків, кошторисом.
Відповідно до ст. 66 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання у відповідному бюджетному році, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих на облік в органах Державного казначейства України, в межах виділених їм асигнувань. Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.
Отже, судом приймаються доводи третьої особи, що при надходженні субвенції із Державного бюджету відшкодування втрат здійснюється пропорційно до фактично нарахованих перевізниками втрат лише в межах кошторисних асигнувань.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови в позові повністю.
Судові витрати покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
15.09.06
Суддя Коротун О.М.