Справа №2-а-602/2011 р.

                                           П О С Т А Н О В А

                                            Іменем України

01 березня 2011 року Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого –судді:                    Сімчук С.Б.,

при секретарі:                              Циммерман І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Білозерка Херсонської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області про спонукання до виконання  певних дій, -

                                       в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області, посилаючись на те, що вони відповідно до Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»мають статус «дитина війни», згідно цього ж Закону їм повинна виплачуватися як дітям війни соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2007-2010 роках їм вона не виплачувалася.  На їх звернення до Управління ПФУ в Білозерському  районі вони отримали відповідь, що їм нараховується та виплачується з 01.01.2008 року до теперішнього часу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»10% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних громадян, яке на сьогоднішній день складає 49,80грн, з чим вони не погоджуються. Про факт порушення їхніх прав  їм стало відомо із ЗМІ після їх висвітлення, а також від інших осіб, які мають статус «дитина війни». Просили   поновити їм пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та  зобов»язати  відповідача здійснити перерахунок  та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в періоди: з 19.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з 01.01.2010 року по  31.01.2011 року включно.  

Позивачі в судове засідання з»явилися, позовні вимоги підтримали в повному об»ємі, просили позов задовольнити та поновити їм пропущений строк для звернення до суду з позовом, з посиланням на те, що вони пропустили строк  через незнання законів та часту зміну в законодавстві.

Представник відповідача в судовому засіданні не з»явився, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає з  посиланням на низку нормативно-правових актів, якими врегульовано механізм нарахування та виплати підвищення до пенсії. Позивачами пропущені строки звернення до суду, так як відповідні зміни до нормативно-правових актів були опубліковані у відповідних офіційних виданнях, вони є загальновідомими.  Крім того, відсутні правові підстави для задоволення цих вимог, оскільки  у ПФУ не має ні юридичних, ні фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада  України, а не із бюджету ПФУ, який затверджує Кабінет Міністрів України, а так само не визначений  Законом механізм розрахунку підвищення, передбаченого  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже немає підстав для  задоволення вимог позивачів. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухав позивачів, розглянувши заперечення відповідача, дослідивши в судовому засіданні  інші докази,  що долучені до справи, суд встановив, що:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2.  Згідно ст.  1 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»відносяться до категорії «діти війни», про що об»єжктивно свідчать пенсійні посвідчення з відміткою «дитина війни».

Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 102 КАС України  пропущений з поважних причин  процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а  процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений  судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Згідно ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.   

Позивачами не надано доказів поважності пропущення  процесуального строку, їх посилання на те, що вони пропустили строк через незнання законів і часті зміни в законодавстві не можуть бути прийняті судом як  обґрунтування доводів пропущення строку з поважних причин.

З урахуванням положень ст. 100 КАС України позовні вимоги позивачів в частині зобов»язати здійснити відповідачем перерахунок  та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в періоди: з 19.01.2006 року по 031.12.2006 рік, 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з 01.01.2010 року по 15.08.2010 рік підлягають залишенню без розгляду.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялася і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні, грунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової не працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення, щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечнення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Оцінив  і дослідив в судовому засіданні зібрані по справі докази, суд вважає, що  підлягають задоволенню вимоги позивачів по  перерахуванню та виплаті  згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16.08.2010 року.

Керуючись ст. ст. 18, 19, 46 ч. 1 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік»від 27.04.2010 року,  ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  ст. ст. 11,  99, 100, 102, 160-163, 167 КАС  України, суд, -

                                      п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов  ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області про спонукання до виконання  певних дій  задовольнити частково.

Позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про  зобов»язання Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області здійснити, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нарахування та виплату їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 19.01.2006 року по 31.12.2006 рік, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з 01.01.2010 року по 15.08.2010 рік залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області щодо недоплати належнихОСОБА_1, ОСОБА_2  як дітям війни сум щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов»язати Управління ПФУ в Білозерському районі Херсонської області здійснити перерахунок призначених виплат, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та  забезпечити її виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2  як дітям війни, сум щомісячної державної соціальної допомоги за останні шість місяців, які передували  дню подачі ними позову до суду, починаючи з 16.08.2010 року з урахуванням проведених виплат,  за рахунок  коштів Державного бюджету України.

Постанова  може бути оскаржена  протягом десяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом  подання апеляційної скарги.

Суддя: